Вірменію дотиснули. Кінець війни в Карабасі

Протести у Вірменії через перемир’я

У Баку святкують, в Єревані протестують — Азербайджан і Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі.

 

Вірменія та Азербайджан домовилися про перемир’я в Нагірному Карабасі. Підписання угоди відбулося на тлі перемог азербайджанської армії в боях. Але у Вірменії все одно відмовляються визнавати власну поразку і протестують проти перемир’я.

 

Корреспондент.net розбирався, про що домовилися сторони і якими можуть бути наслідки такої угоди.

 

Військова перевага

 

В останні дні боїв азербайджанська армія отримала контроль над Лачинським коридором — основною транспортною артерією, що з’єднує Вірменію і самопроголошену Нагірно-Карабаську республіки.

 

Головне ж — Баку взяв під контроль місто Шушу — другий за величиною населений пункт Нагірного Карабаху і ключовий для азербайджанців. Для Азербайджану Шуша завжди була символом його присутності в Карабасі. У регіоні, населеному, переважно, вірменами, Шуша була одним з небагатьох міст, де більшість становили саме азербайджанці.

 

Фактично, Азербайджан замкнув кільце навколо територій, контрольованих вірменською армією. Почалася нагальна евакуація цивільного населення Карабаху, всерйоз заговорили про загрозу гуманітарної катастрофи.

 

У вірменській армії були надії протриматися хоча б до початку весни через настання холодів. Вже через кілька тижнів погода повинна була припинити активні бойові дії на землі, але перевага Азербайджану в повітрі все одно була переважаючою.

 

Про що домовилися

 

Вірменія та Азербайджан за посередництва Росії домовилися про закінчення війни в Нагірному Карабасі з півночі 10 листопада. Угоду підписали президенти Росії і Азербайджану Володимир Путін та Ільхам Алієв, а також прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян був відсутній.

 

Згідно з тристоронньою угодою, Азербайджан і Вірменія «зупиняються на займаних ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент Російської Федерації».

 

Таким чином, Вірменія втрачає контроль над усіма територіями «поясу безпеки» навколо Карабаху, зайнятими нею в 90-х. Вона зберігає контроль лише над частиною Карабаху, а також Лачинський коридор, безпеку якого гарантують росіяни. Чисельність російського контингенту складуть 1960 військових, а їх мандат триватиме 5 років з правом пролонгації.

 

Ще одна величезна поступка Вірменії — в обмін на збереження Лачинського коридору вона гарантує Баку транзит вірменською територією між основною частиною Азербайджану і анклавом в Нахічевані.

 

Також на територію Нагірного Карабаху під контролем Верховного комісара ООН у справах біженців повертаються внутрішньо переміщені особи та біженці (очевидно, йдеться як про вірмен, які втекли від війни за останні півтора місяці, так і про азербайджанців, вигнаних з Карабаху ще на початку 1990-х ).

 

 

 

Капітуляція Вірменії?

 

Угода не містить жодної згадки про майбутній особливий статус Нагірного Карабаху, на що згодом окремо звернув увагу азербайджанський президент Ільхам Алієв.

 

«Це фактично капітуляція Вірменії… Що ти тепер скажеш, Пашинян? Де твій статус?»- запитав Алієв у своєму зверненні до нації. «Карабах — наш!» — завершив він свій виступ.

 

Тобто, навіть ті території, що поки залишаються під контролем Вірменії, не отримують ні суверенного статусу, ні навіть автономного статусу у складі Азербайджану.

 

Алієв заявив, що він «пропонував вірменам автономію, але вони хотіли незалежності».

 

Пашинян, дійсно, відразу ж визнав, що угода «болісна» для нього особисто і всіх вірмен, але іншого виходу не було. Військова ситуація така, що кращого виходу не було, запевнив прем’єр-міністр Вірменії, пославшись на дані армії.

 

«Це не перемога, а й поразки не буде, поки ви не визнаєте себе переможеними. Ми ніколи не визнаємо себе переможеними, і це повинно стати початком нашої ери національного єднання і відродження», — запевнив Пашинян. Але вірмени йому зовсім не повірили.

 

Народний гнів

 

В Єревані тут же тисячі вірмен вийшли на вулиці з вимогою скасування перемир’я. Протестувальники прорвалися в парламент Вірменії, розбиваючи вікна і громлячи внутрішні приміщення.

 

Також учасники акції дісталися і до резиденції Пашиняна, звідки вкрали комп’ютер, годинник, парфумерію, водійські права та інші речі. Дорогою учасники протесту побили ще й спікера парламенту Вірменії Арарата Мірзояна, він у лікарні.

 

 

Напередодні 17 опозиційних партій Вірменії вимагали добровільної відставки Пашиняна і передачі влади тимчасовому органу управління до тих пір, поки не закінчаться бойові дії.

 

У Міноборони та Генштабі Вірменії підтримали угоду про закінчення війни і закликали припинити кровопролиття в Нагірному Карабасі. Президент Вірменії Армен Саркісян, своєю чергою, заявив, що ініціює політичні консультації через угоду про припинення війни.

 

 

 

Що буде далі?

 

Російські миротворці вже прилетіли до Вірменії. Літаки доставили близько 80 військових 15-ї окремої мотострілкової бригади (миротворчої) Центрального військового округу, бронетранспортери, бронеавтомобілі і засоби зв’язку, також окремим бортом до Вірменії прилетіли офіцери командування російських миротворчих сил.

 

За кілька годин до укладення угоди над Вірменією поблизу кордону з Азербайджаном був збитий російський вертоліт Мі-24. Двоє російських військовослужбовців загинули, ще один отримав поранення. Влада Азербайджану заявила, що збили вертоліт помилково. Президент Азербайджану Ільхам Алієв у телефонній розмові з президентом РФ Володимиром Путіним вибачився за те, що сталося, і пообіцяв покарати винних.

 

Також Алієв заявив, що в Нагірному Карабасі можуть з’явитися миротворці і з боку Туреччини — головного союзника Азербайджану в цій війні. Вірмени проти. Перемир’я призвело до глибокої політичної кризи в країні, за якою не виключено, що незабаром буде й зміна уряду.

 

 

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.