Війна на Донбасі - Яку допомогу Україні можуть надати миротворці

Миротворці

Фото: Getty Images

Днями глава української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук повідомив про можливість завершення війни на Донбасі вже на початку наступного року. Якщо російська сторона не прийме цей план, варіантом «Б» буде вважатися введення на Донбас миротворчої місії. Здійснити «план Б» допоможе хорватський досвід врегулювання військового конфлікту, вважає посол України в Хорватії та в Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО.

Якщо виконати всі 13 пунктів Мінських домовленостей, тоді тимчасово окуповані території Донбасу справді перейдуть у конституційно-правове поле України. Саміти в Нормандському форматі (Україна, Росія, Франція, Німеччина), а також засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) повинні допомогти імплементувати всі пункти даних угод, що має привести до остаточного розв’язання конфлікту на Донбасі й повернення Україні тимчасово окупованих територій.

Водночас, є зрозумілим, що деякі пункти Мінських угод, наприклад, Комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей, без залучення додаткових імплементаційних інструментів виконати просто неможливо. Це, зокрема, пункт 10: «Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та найманців із території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп», а також пункт 12 — проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території Донбасу, які згідно положенням пункту 4, мають відбутися відповідно до чинного українського законодавства.

Давайте розглянемо в чому проблема.

Уже йде шостий рік після підписання Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей, а лише цьогоріч, завдяки надзвичайним зусиллям української сторони, вдалося домовитися про розведення військ на кількох критичних ділянках дотику, добитися поки що далеко не абсолютного режиму тиші, здійснити обмін утримуваними особами, хоча багатьох ще не вдалося повернути. Звичайно, були зроблені важливі перші кроки до мирного урегулювання, але це тільки прелюдія до повної реалізації Мінська.

Треба розуміти, що якби пункт 10 документу був виконаний, то конфлікт на Донбасі відразу б закінчився — адже з лінії дотику та всієї тимчасово окупованої території пішли б усі незаконні збройні формування (1-й та 2-й «армійські корпуси», так звані козаки, добровольці та інші незаконні озброєні групи), а значить реінтеграція регіону для мирного населення відбувалася б дуже спокійно, швидко та безболісно . Але оскільки сепаратисти та російські військові, які незаконно базуються на окупованому Донбасі, самостійно не збираються виконувати цей пункт Мінських угод, який позбавляє нелегітимні утворення — «ЛНР» та «ДНР» будь-якої військової підтримки, то лише застосування додаткових інструментів тиску та примусу може забезпечити повне виконання цього пункту Мінської угоди.

Читайте також: Військовий план звільнення Донбасу розроблений, але є одна умова

Інша проблема — організація та проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях. Вони мають проходити за українським законодавством, проте всім зрозуміло, що «ЛДНР» є утворенням, яке суперечить чинній Конституції й законам України, а тому організовувати та проводити вибори на тимчасово окупованих територіях має якийсь інший орган, кому офіційний Київ може довіряти і який матиме міжнародну легітимність.

За хорватським досвідом, під час реалізації Ердутської мирної угоди, яка дещо схожа на Мінську, відбулося запрошення на тимчасово окуповані території миротворчої місії ООН на чолі з Міжнародною перехідною адміністрацією (МПА). Мандат щодо направлення міжнародної місії надає РБ ООН за згодою сторін у конфлікті. За хорватським сценарієм, це був офіційний Загреб, сепаратисти, які контролювали частину хорватської території, та Сербія. У нашому випадку це буде офіційний Київ та Росія, яка повністю контролює дії «ЛДНР».

Питання направлення миротворців на Донбас не є новим. Довгий час РФ заперечувала таку можливість, проте у вересні 2017 року Володимир Путін заявив про готовність Кремля підтримати ідею надсилання «блакитних шоломів» на Донбас. Тільки мандат цієї місії, за баченням Москви, був доволі специфічним: розміщення виключно на лінії дотику сторін й супроводження миротворцями співробітників ОБСЄ, які відвідуватимуть території за цією лінією. Міжнародна спільнота дуже прохолодно зустріла таку ініціативу Кремля. Усім було зрозумілим, що йшлося про «замороження» конфлікту на довгі роки.

Тому Україна разом зі США, Францією, Великобританією та Німеччиною розпочала підготовку свого проекту Резолюції РБ ООН. Проте з часом робота в цьому напрямку призупинилася. Йшлося, про надсилання МПА з мандатом на всю тимчасово окуповану територію Донбасу, а миротворчий контингент ООН мав включати військовий компонент (разом із важкими озброєннями), поліцейський компонент (міжнародні поліцейські, які мають досвід роботи в гарячих точках), а також цивільний компонент, який мав би допомагати МПА здійснювати управління на підмандатній території. При цьому структури «ЛДНР» не зникають, але з приходом МПА стають другорядними. Вони не вирішують політичні та управлінські питання, а лише допомагають здійснювати життєзабезпечення місцевого населення.

Таким чином, МПА разом із миротворчим контингентом може перебрати управлінські й безпекові функції на себе, а також проконтролювати початок процесу демілітаризації тимчасово окупованої території, виведення всіх незаконних збройних формувань. Після виконання цього пункту відразу створюються умови для підготовки та проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства. Організовує вибори МПА, а моніторинг над їх проведенням здійснює ОБСЄ. Контроль над кордоном український уряд може тимчасово делегувати миротворцям ООН та спостерігачам ОБСЄ. Після проведення місцевих виборів доцільно відразу ініціювати виведення миротворців із Донбасу й перебирання всіх управлінських функцій Києвом. Так плавно й мирно може закінчитися процес деокупації Донбасу.

Однак безболісна і відносна швидка деокупація Донбасу не є інтересом Кремля. Тому під час голосування в РБ ООН щодо надсилання миротворців на чолі зі МПА на Донбас, РФ спробує застосувати право вето. Щоби запобігти цьому, українська сторона має провести відповідну широку роз’яснювальну роботу з метою переконання міжнародної спільноти, що без механізму запрошення на окупований Донбас МПА неможливо виконати всі пункти Мінського документу, який досі пробуксовує. Надсилання миротворців на Донбас необхідне для виконання всіх пунктів Мінська, а якщо РФ збирається заблокувати цю ініціативу, то значить вона із самого початку й не збиралася виконувати Мінські домовленості, а лише імітувала переговорну діяльність.

У такому випадку блокування Кремлем мирного процесу на Донбасі має бути засуджено міжнародною спільнотою та супроводжуватися посиленням санкційного режиму стосовно Росії. Тому Москва має добре подумати про можливі наслідки перш ніж застосувати право вето.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.