Війна на Донбасі - хто такі марксмени і як вони протистоять Росії



Фото: УНІАН

Вже декілька років в Украіні готують особливих військових. Про них мало хто чув, але військовослужбовці НАТО захоплюються їхніми досягненнями. Хто ж такі марксмени, чим вони відрізняються від снайперів та як вони відзначилися на Донбасі у війні Росії проти України? Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів начальник вогневої підготовки Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби МАКСИМ КРАВЧУК.

— Зараз на сході йде снайперська війна. Як ви оцінюєте ситуацію на фронті? І хто ж такі марксмени?

— Це стрільці на середні та короткі відстані. Вони прикривають дистанції від 300 до 800 метрів. Вони зараз використовуються на сході України, у війні Росії проти України. Основне їхнє озброєння — снайперські гвинтівки в калібрі 308, 338. Є також інші калібри, але це, як правило, вже особиста зброя.

— Чим вони відрізняються від звичайного бійця або ж від снайпера?

— Марксмена показують лише як влучного стрільця. Але насправді це одна з його функцій. Це не лише стрілець. В країнах НАТО з них формують скаут-підрозділи, які займаються як охороною шляхів, так і охороною тилових ділянок поблизу місць ведення бойових дій. Вони мають вміти працювати із засобами мінування, мають володіти зброєю свого підрозділу: кулемет, гранатомет, автомат, пістолет. Вони можуть організовувати миттєві блок-пости для підтримання контролю в певному заданому районі. Тобто це не лише влучний стрілець.

У нас підготовка є. На жаль, в Державній прикордонній службі у нас підготовка відбувається на волонтерських засадах. Державна прикордонна служба — це організація прозора, вона відкрита для взаємодії з громадськістю, з експертною спільнотою та з усіма зацікавленими сторонами. Перша підготовка марксменів відбулася в 2015 році на базі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал». Тоді вийшла перша партія людей, які були підготовлені за волонтерською програмою. Вони вдало виконували свої завдання, зокрема, у війні Росії проти України.

— За вашим досвідом, чи багато українських чоловіків хочуть стати марксменами?

— Бажання є в багатьох. Але кінцевого результату досягає незначна кількість людей. Підготовка марксменів досить-таки виснажлива, вона має велике навантаження. Має бути і психологічна стійкість, і фізична витривалість, і терпіння в людини. Вона може довгий час перебувати в одному місці та в одній позі задля того, щоб зробити один єдиний постріл. Робота схожа зі снайперами, але підготовка доволі важка і тривала. Треба підбирати людей, а не просто призначати на посаду. Звичайно, найкраще відбирати людей із бойовим досвідом. Це люди, які вже мають не только фахову підготовку того самого кулеметника, а які вже володіють іншими зразками озброєння. Тому що марксмен є найбільш підготовленим стрільцем відділення, взводу, підрозділу, в якому він проходить службу.

— Які особисті якості ви вважаєте найбільш важливими для того, щоб людина зрозуміла: я хочу і можу стати марксменом?

— Зрозуміло, що це має бути фізична витривалість та психологічна стійкість. Це має бути не просто людина, яка пройшла всі тактичні моменти підготовки. Вона має мислити нестандартно для даної ситуації. Я можу навести приклад. Наш підрозділ — прикордонна комендатура швидкого реагування «Шквал» — в 2018-2020 роках брав участь в міжнародних навчаннях Rapid Trident.

Військовослужбовці підрозділів НАТО та країн-партнерів НАТО були здивовані високим рівнем підготовки людей, які мали шеврони марксменів. Вони почали уточнювати, хто ці хлопці, оскільки вони виділялися на загальному фоні. Це просто буди люди, які пройшли підготовку марксменів. Тобто люди показали себе з найкращого боку. Для перевірки наших навичок нам ставилися завдання, взагалі нехарактерні для Державної прикордонної служби. Це був і штурм будівлі, де перебували заручники і терористи, це була зачистка місцевості, сил супротиву, які переважали кількість підрозділу, що виконував ці завдання. Нам протистояли підрозділи, які також мали значний бойовий досвід. Вони були здивовані тим, що ми так нестандартно підходили до вирішення поставлених завдань в межах тих можливостей, які в нас були. Вони не очікували таких тактичних прийомів.

— Можливо, вже є якісь успішні операції на Донбасі, де спрацювали українські марксмени?

— Операції такі є, я в цьому впевнений. Можу навести один з прикладів. Наш інструктор — не буду розголошувати, хто та коли — десь місяці три-чотири тому був вимушений вступити в бій. З дистанції біля 500 метрів він ліквідував загрозу життю своєму та свого підрозділу. Це був мінометний розрахунок.

— За часів незалежності було декілька спроб відродити стрілецький рух в Україні. Як ви вважаєте, як далеко ми зможемо просунутися в розбудові цього напрямку?

— Я вважаю, якщо обставини вимагають, то цей рух буде. Він уже почався, і це є позитивним. Єдине що, я б доповнив. Марксменів вказують лише як стрільців, хоча їхні функції не лише стрілецькі. Як я вже казав, це і патрулювання, їх використовують для охорони місцевості між опорними пунктами. Це може бути розвідувальний підрозділ, який проводить свої операції поблизу лінії фронту. Їхні можливості — це не тільки стрільба. Це є доволі обширні можливості. І вони виконують їх доволі якісно. Це саме те, що показують в фільмах, — як невеликі підрозділи зупиняють досить значні сили супротивника. 2-3 групи марксменів по 7-10 осіб мають можливість зупинити просування підрозділу розміром до батальйону звичайним класичним методом — ужалив і відкотився. Це зупиняє рух противника, постійно тримає його в фізичній та психологічній напрузі. Люди не розслабляються, не відпочивають. Відповідно, ворог від того втрачає свої бойові можливості.

— Чи є якась різниця між марксменом у Збройних силах України, у Національній гвардії, у Держприкордонслужбі?

— Я не скажу за Збройні сили, за Нацгвардію. Я не володію інформацією про програми їх підготовки. Я знаю, що в Збройних силах у деяких бригадах є марксмени, вони вже пройшли підготовку. В Національній гвардії є невеличкий підрозділ марксменів. В ДПСУ ті знання, які отримують люди на курсах марксменів, успішно використовуються як в охороні державного кордону, так і в війні Росії проти України. Все залежить від завдань, які стоять перед підрозділами. Про різницю я вам не скажу.

— У розвідці заявляють, що український Донбас став полігоном для російських снайперів. Як марксмени допомагають боротися з ними на сході?

— Снайпер — це військовослужбовець, який працює з дистанції 800 метрів і більше. А марксмени закривають дистанцію до 800 метрів. Якщо марксмен може ліквідувати загрозу на дистанції до 800 метрів, то він упевнено з нею впорається. Хоча 800 метрів — це не межа. Якщо в підрозділах є можливість, то вони навчають людей для стрільби на більшій дистанції — до 1-1,2 км. Якщо снайпер з’явиться в зоні дії марксмена, то я впевнений, що снайпера ліквідують. Маскування — одна з основних задач марксмена. В нашій програмі підготовки це вагома частина. Якщо людина знає правила маскування, то вона знає і демаскуючі ознаки. Марксмени були би більш кращими, якби вони були включені в підрозділи, які виконують свої завдання в умовах бойових дій. В іншому випадку вони будуть виконувати ту саму функцію контрснайперів, але до певної дистанції.

— Чи є можливість наситити ці підрозділи марксменами? Це є в планах?

— Я не володію інформацією щодо планів Міністерства оборони.

— Як ви вважаєте, чи є шанс, що частина підходів до підготовки марксменів так чи інакше буде включена до освітнього процесу в військових навчальних закладах?

— Під час підготовки до інтерв’ю я консультувався з одним офіцером — викладачем Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Мені пощастило з ним проходити службу, це досить грамотний офіцер. Я його запитував про поняття «марксмен». Він сказав, що поняття «марксмен» він зустрічав лише у групах в соцмережах. В нормативних документах і проектах якихось бойових статутів його не використовують. Я вважаю, що це просто англомовне слово, і його замінять якимось аналогом українського походження. Наприклад, це буде козак чи підготовлений стрілець.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.