США змусять заплатити. Розстріл протесту в М'янмі

Фото: Getty У М’янмі силовики почали вбивати протестувальників

З початку протестів силовики для розгону демонстрантів використовували тільки сльозогінний газ і гумові кулі, але останнім часом перейшли на вогнепальну зброю.

 

У М’янмі в останні дні лютого поліція і військові вперше масово застосували вогнепальну зброю проти учасників протестів, в ООН повідомили про 18 загиблих демонстрантів.

 

Незважаючи на силове придушення, 1 березня протести поновилися на тлі суду над поваленим військовими фактичним лідером країни Аунг Сан Су Чжи. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Захід готує відповідь

 

Фактичний лідер М’янми Аун Сан Су Чжи 1 березня постала перед судом за цілою низкою звинувачень, висунутих проти неї військовою хунтою, яка захопила владу в країні 1 лютого. На першому засіданні Су Чжи була присутня по відеозв’язку, тоді ж до неї вперше з моменту арешту були допущені її адвокати.

 

Вона перебуває під домашнім арештом вже місяць. Спочатку її звинуватили в нелегальному ввезенні у країну і зберіганні декількох рацій. Пізніше було додано звинувачення в порушенні закону про запобігання стихійних лих.

 

На засіданні суду їй пред’явили звинувачення в порушенні санітарних норм, введених через пандемію коронавірусу, під час виборної кампанії і створення епідеміологічної загрози.

 

Початкові звинувачення передбачають до трьох років в’язниці, але зараз незрозуміло, який термін може загрожувати 75-річній дисидентці, з урахуванням нових обставин. Наступні слухання призначені на 15 березня.

 

З часу путчу в М’янмі не вщухають масові протести за участю сотень тисяч осіб. Військові жорстко придушують демонстрації.

 

У день суду на вулиці знову вийшли протестувальники, незважаючи на силовий розгін напередодні, в ході якого, за даними ООН, загинули 18 людей і більш як 30 отримали поранення.

 

«За повідомленнями, смертельні випадки настали в результаті стрілянини бойовими патронами по натовпу в Янгоні, Тавої, Мандала, М’єї, Баго і Пакхоуку», — йдеться в заяві офіційного представника верховного комісара ООН з прав людини Равіна Шамдасані.

 

Також вказується, що проти учасників протесту застосовувався сльозогінний газ, світлові та шумові гранати. Як повідомляє France-Presse, з посиланням на очевидців, вогонь відкривався без попередження.

 

Деякі демонстранти скандували гасла і співали, інші споруджували барикади. «Якщо вони підуть на нас, ми повстанемо. Якщо на нас нападуть, ми будемо захищатися. Нас не вдасться поставити на коліна перед військовими чоботами», — цитує Reuters одного з учасників протесту.

 

 

З початку протестів силовики для розгону демонстрантів використовували тільки сльозогінний газ і гумові кулі, проте в останні тижні вони в деяких випадках відкривають вогонь з вогнепальної зброї.

 

Близько тижня тому під час демонстрацій в М’янмі була вбита 20-річна дівчина, а потім від куль загинули ще двоє протестувальників.

 

1 березня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон засуджує придушення протестів у М’янмі, що призвело до смертей і поранень серед населення. Він закликав світову спільноту до спільної підтримки волі народу М’янми.

 

«Ми засуджуємо мерзенне насильство правоохоронних органів Бірми проти народу Бірми і продовжуємо виступати за притягнення винних до відповідальності. Ми твердо підтримуємо мужній народ Бірми і закликаємо всі країни одноголосно підтримати їх волю», — написав він у своєму мікроблозі у Twitter.

 

Радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що через насильство відносно мирних демонстрантів США готують нові заходи проти М’янми.

 

«Ми готуємо додаткові дії, щоб змусити заплатити відповідальних за недавній спалах насильства і недавній переворот», — повідомив Салліван.

 

Глава дипломатії ЄС Жосеп Боррель заявив, що Євросоюз підтримує народ М’янми і готовий вжити заходів, щоб зупинити розстріли.

 

«Військові М’янми повинні припинити жорстоке придушення мирних протестів, в результаті чого багато людей були вбиті або поранені, при цьому були явно проігноровані норми міжнародного права. Вони повинні бути притягнуті до відповідальності. ЄС рішуче підтримує хоробрий народ М’янми і вживатиме заходів», — написав він у Twitter.

 

Відступ «м’янманско] весни» після перевороту означає, що тепер всі країни континентальної Південно-Східної Азії — Таїланд, Лаос, Камбоджа, В’єтнам і М’янма — перебувають під авторитарною владою, як і лідер регіону Китай.

 

Китай, який має право вето в Раді Безпеки ООН, відмовляється підтримати санкції проти М’янми, називаючи те, що відбувається, її внутрішньою справою. Схожої позиції дотримується і Росія — ще один постійний член Ради безпеки.

 

«На жаль, у випадку з М’янмою знову обраний безперспективний метод звинувачень і тиску на суверенну державу», — заявляв у середині лютого представник РФ у Раді ООН з прав людини Дмитро Воробйов.

 

Лідер військової хунти Мін Аун Хлаін відомий як прихильник співпраці М’янми з Росією — він не менше шести разів відвідував її, підрахувала BBC News. У червні 2020 року генерал побував на військовому параді в Москві на особисте запрошення голови Міноборони РФ Сергія Шойгу.

 

Напередодні військового перевороту, 21-22 січня, Шойгу вже сам відвідав М’янму. Як повідомляла прес-служба російського військового відомства, Шойгу, зокрема, заявив, що дві країни разом боролися з фашизмом.

 

Брахма Челлані, професор стратегічних досліджень у Нью-Делійському Центрі політичних досліджень і науковий співробітник Академії Роберта Босха в Берліні, вважає, що санкції можуть підштовхнути путчистів до тіснішої співпраці з Китаєм.

 

Не виключено, що за допомогою цього перевороту Китай може спробувати поторгуватися зі США, відзначає Азім Ібрагім, директор вашингтонського Центру глобальної політики.

 

 

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.