Рознос від Зеленського. Як пройшла Генасамблея ООН

Фото: Getty Виступ Зеленського на Генасамблеї ООН

Промовці із трибуни головної всесвітньої організації протягом кількох днів критикували як своїх сусідів, так і саму ООН.

 

Тиждень високого рівня Генеральної асамблеї ООН, яка завершилася в понеділок, показав, що пандемія коронавірусу й інші ключові події останнього року не тільки не додали світу єдності, а й підвищили рівень конфліктності на планеті. Корреспондент.net розповідає про головне минулої сесії.

 

 

«Пристрасний» виступ Зеленського

 

У рамках участі в 76-й сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Президент України Володимир Зеленський провів серію дипломатичних переговорів високого і найвищого рівнів.

 

Він зустрівся з Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем, главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, головою Microsoft Бредом Смітом і іншими.

 

Головним пунктом перебування в Нью-Йорку став виступ Президента України перед членами Генасамблеї ООН, під час якого він розкритикував Організацію. Зеленський почав зі слів «Час прокидатися!». Він закликав до докорінного реформування ООН.

 

«Ми хочемо оживити ООН. Для початку потрібно оновити статут. Це не рекомендації, які можна виконувати за своїм бажанням. Ви не знайдете там слів: кожен сам за себе», — підкреслив Український президент.

 

Для пожвавлення ООН він, зокрема, запропонував проводити засідання поблизу «гарячих точок».

 

«Сьогодні ООН — як супергерой на пенсії, який забув, що він може зробити», — сказав Зеленський та закликав Організацію згадати про свої досягнення та посилити взаємодію.

 

Він також закликав ООН відреагувати на роздачу російських паспортів у непідконтрольних Києву районах України, а також на участь кримчан і жителів самопроголошених «ЛДНР» у виборах у Держдуму РФ.

 

«Що це, як не доказ міжнародного злочину? Що це, як не доказ безкарності і зневаги до міжнародного права? Якщо ООН на це не відреагує дієво, то що це, як не доказ, що оживляти ООН пізно?» — заявив Президент України.

 

Він також закликав усі країни ООН, навіть Росію, приєднатися до Кримської платформи.

 

«Це не іронія і не тролінг, але цей формат завжди відкритий для Росії. Оскільки у світі ніхто не відчуває себе в безпеці і не може сховатися за міжнародним правом, як за кам’яною стіною», — заявив він і розкритикував ООН за те, що її представники не взяли участь у Кримській платформі, саміт якої відбувся в серпні.

 

 

 

Глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що виступ Зеленського був одним з найочікуваніших і мав потужний ефект.

 

«Було дуже багато уваги. Ми отримали багато повідомлень і дзвінків: з Держдепу США і Білого дому, від європейських партнерів, з дуже теплими словами підтримки і враженнями від виступу Президента. Це мало дуже потужний ефект», — сказав 27 вересня Єрмак в ефірі телеканалу ICTV.

 

Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика Української влади на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою.

 

За його словами, сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість і не залишає можливості «відсидітися» в стороні.

 

«Із змінами клімату зручно воювати, тому що вони не дадуть «здачі». А ось для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному члену Ради Безпеки ООН», — пояснив він.

 

Відзначимо, що після виступу Зеленського в Держдепі США відзначили запал його промови.

 

«Зеленський виступив із пристрасним зверненням на Генасамблеї ООН. Ми згодні, що справжня прихильність принципам ООН означає реагування на російську окупацію Криму і примусове голосування громадян України на виборах у Державну думу Росії», — йдеться в повідомленні у Twitter.

 

 

Байден оголосив про нову епоху

 

Джо Байден уперше виступив на сесії Генасамблеї ООН як президент США. Багато хто назвав його промову головною подією сесії. Байден говорив про пандемію коронавірусу, холодну і гарячу війну, ядерну угоду з Іраном, кліматичні зміни.

 

За його словами, світ зараз на роздоріжжі, тому необхідно дивитися в майбутнє та готуватися до нової епохи — епохи наполегливої дипломатії, адже вона одна здатна дати відповідь на виклики майбутнього.

 

Він пообіцяв, що військова сила буде останнім інструментом, до якого буде вдаватися його країна — альтернативою їй стане взаємодія із союзниками на місцях. Детально про виступ Байдена в матеріалі Переломний момент.

 

 

Ердоган тиснув на Путіна Кримом

 

На Генасамблеї ООН президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у своїй промові заявив, що Анкара виступає за збереження територіальної цілісності України.

 

«Ми надаємо великого значення захисту територіальної цілісності і суверенітету України, включаючи територію Криму, анексію якого ми не визнаємо», — сказав Ердоган.

 

На полях Генасамблеї Ердоган зустрівся із Президентом України Володимиром Зеленським. На зустрічі Український лідер подякував за «тверду позицію щодо невизнання анексії Криму РФ».

 

А ось Москву розчарували слова Ердогана, які він сказав напередодні візиту в Росію, який має відбутися 29 вересня. Експерти кажуть, що так Анкара хоче натиснути на Москву. Про це докладно в матеріалі Ердоган сердить Росію Кримом.

 

 

Російські найманці замість Франції

 

Тема російських найманців в Африці вийшла з тіні. Це питання відкрито обговорювалося в Нью-Йорку під час сесії Генеральної асамблеї ООН.

 

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що влада Малі звернулася за допомогою в забезпеченні безпеки до російської приватної військової компанії. Про це з посиланням на джерела вже пару тижнів пишуть західні ЗМІ.

 

За словами Лаврова, ця тема дуже хвилювала європейських партнерів, з якими він зустрічався в Нью-Йорку.

 

Зі свого боку, прем’єр-міністр Малі Шогель Кокалла Маїга заявив із трибуни ООН, що Бамако шукає нових партнерів, щоб заповнити «порожнечу», яка неминуче виникне після завершення Францією антитерористичної операції Бархан.

 

У 2013 році Франція почала в Малі військову операцію, спрямовану проти повсталих на півночі Малі туарегів і ісламських терористичних угруповань. У серпні 2014 року її поширили на Буркіна-Фасо, Мавританію, Нігер і Чад.

 

У серпні 2020 року і в травні цього року в Малі відбулися військові перевороти. Про це докладно в матеріалі Другий за рік переворот: чим незадоволена хунта Малі. Після цих подій Франція оголосила, що завершує операцію.

 

 

Кінець війні Корей

 

Президент Південної Кореї Мун Чже Ін, коли виступав на Генасамблеї ООН, запропонував проголосити закінчення Корейської війни. Він відзначив, що цьому можуть і повинні допомогти Китай та США.

 

Втім, пізніше заступник міністра закордонних справ Північної Кореї Лі Тхе Сон відповів, що ще рано оголошувати про закінчення конфлікту. Він відзначив, що заява про закінчення війни «не має юридичної обов’язкової сили» і «через мить стане просто клаптиком паперу».

 

 

Борей Джонсон

 

Кліматичні зміни були однією з головних тем саміту, але найбільше про них говорив прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон.

 

Він розповів, що навіть хотів змінити своє ім’я на честь бога північного вітру в грецькій міфології та стати Бореєм Джонсоном, щоб підтримати відновлювані джерела енергії.

 

«Ми побудували величезні ліси з вітряних турбін у Північному морі між Британією та Нідерландами», — розповів британський прем’єр.

 

Свій виступ, які він присвятив проблемам екології та боротьби зі змінами клімату, він побудував у жартівливому стилі, і навіть згадав персонажа Маппет-шоу — жабеня Керміта.

 

«Коли жабеня Керміт співало, що бути зеленим не просто, — я скажу, що воно було не правим. Це і легко, і приємно, і правильно», — відзначив Джонсон.

 

Насамкінець він попередив, що якщо не буде вжито термінових заходів, то «ми зробимо цю прекрасну планету фактично непридатною для життя — не тільки для нас, а й для багатьох інших біологічних видів».

 

 

Гібридна війна Білорусі

 

Президент Литви Ґітанас Науседа, коли виступав на Генасамблеї, заявив, що гібридна атака, яку розпочала білоруська влада з використанням нелегальних мігрантів із країн Азії та Африки, стала загрозою для міжнародної безпеки.

 

«Ми повинні зробити все можливе для того, щоб людей не використовували як інструмент гібридної атаки», — сказав Науседа і закликав світову спільноту солідарно відповісти на цей виклик.

 

Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей, коли виступав на сесії, у свою чергу заявив, що Мінськ «більше року залишається мішенню войовничого тиску з боку колективного Заходу».

 

«І все лише тому, що в Білорусі не вдалося реалізувати відшліфований до досконалості сценарій чергової кольорової революції, яку було приурочено до президентських виборів. Сьогодні проти Білорусі розв’язано масштабну гібридну війну в усіх напрямах», — сказав Макей.

 

Він відзначив, що сьогодні «білоруський народ єдиний у виборі стратегічного курсу на побудову сильної, суверенної та процвітаючої держави».

 

 

Хто ще кого критикував

 

Президент Азербайджану Ільхам Алієв звинувачував Вірменію в небажанні підписувати мирний договір, а світову спільноту піддав критиці за використання словосполучення Нагорний Карабах.

 

Вірменський прем’єр Нікол Пашинян, у свою чергу, звертав увагу на те, що «12 травня підрозділи Збройних сил Азербайджану вторглися на суверенну територію Вірменії», а також закликав не визнавати «легітимною ситуацію, яка склалася внаслідок застосування сили» в Нагірному Карабасі.

 

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган критикував нинішню структуру Радбезу ООН, члени якого «збираються та керують світом як хочуть». Але і йому самому пред’являли претензії: за «прагнення до конфронтації», «неприйнятні загрози застосування сили» і бажання перетворити Кіпр на протекторат Ердогана критикували кіпрський президент Нікос Анастасіадіс і прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс.

 

Про «експансію, яку скеровують колоніальні ідеї» також говорив голова Палестинської національної адміністрації (ПНА) Махмуд Аббас, він мав на увазі Ізраїль. Єврейській державі також дісталося на горіхи від президента Лівану Мішеля Ауна — за плани почати буріння на спірній ділянці морського шельфу.

 

 

K-pop як посланник молоді

 

Південнокорейська кей-поп-група BTS виступила в ролі посланців нового покоління в рамках сесії Генасамблеї ООН. Президент Південної Кореї Мун Чже Ін призначив музикантів BTS спеціальними представниками в справах майбутніх поколінь і культури.

 

Солісти BTS акцентували увагу на впливові пандемії коронавірусу на майбутнє молоді і зміни клімату.

 

Група також зняла музичний кліп на пісню Permission to Dance (Дозвіл танцювати) в порожній залі Генасамблеї. За словами соліста групи Кім Нам Чжуна, нинішню молодь називають «втраченим поколінням COVID», хоча вся справа в тому, що шлях, яким вони йдуть, «є непомітним для ока дорослих».

 

 

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.