Погода в Україні - влітку буде від 0 до +30, а взимку морози -20

Євгенія Засядько

Фото: Апостроф

Кліматична криза впливає на погодні умови, які вже відчувають люди. За останні роки температура повітря у світі вже зросла на один градус порівняно із минулими періодами, а до кінця століття може зрости ще на три. І хоча ця цифра здається маленькою, вплив від неї значний. Що вплинуло на сезонні зміни в Україні, чому наша погода змінюється швидше, ніж в інших країнах, та як у світі борються з кліматичною кризою – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла експерт з кліматичної політики ЄВГЕНІЯ ЗАСЯДЬКО.

Літо почалося доволі холодно. Це про щось говорить, чи це звичайний факт?

— Ні, це аномально для наших широт. Але знову ж таки, це лише підтверджує те, що науковці говорили протягом довгих років: відбувається зміна клімату, кліматична криза. Цей термін зараз використовують на міжнародних платформах. Це якраз показує, що відбувається розбалансування клімату. Саме тому в нас відбуваються такі різкі погодні зміни.

І цим можна пояснити те, що в нас аномально холодний початок літа. Але все одно синоптики говорять про те, що може настати спекотний період до +40, коли хвиля тепла може бути, як декілька років тому в Україні.

— Чому так відбувається? Коли ми говоримо про загальне потепління у світі, то суб’єктивно починаємо думати, а чого ж так холодно сьогодні? А як можна говорити про загальне потепління в світі, коли так багато холодних днів? Чи це якось інакше рахується?

— Дійсно, трохи вводить в оману поняття «глобальне потепління». Ще декілька років тому використовувався цей термін, оскільки температура піднімається. Зараз вона вже піднялась приблизно на 1 градус відносно 1980-х років. З одного боку, це виглядає не дуже суттєво, але ми можемо згадати організм людини. Коли в нас всього лише на 1 градус піднімається температура, ми вже себе почуваємо некомфортно. Можна провести аналогію з планетою.

Саме тому, щоб не вводити людей в оману терміном «глобальне потепління», коли всі очікують, що взимку будуть ходити в майках і в шортах, його змінили. Зараз використовуються поняття «кліматична криза» або «зміни клімату». Це якраз показує, що відбуваються кліматичні зміни. Насправді це не означає, що на 1 градус температура піднялася в усьому світі. Десь вона піднялася більше, десь, можливо, навіть упала.

— Тобто температура розподіляється нерівномірно. Як це відбувається? На території України ми можемо спрогнозувати: буде підняття температури чи навпаки пониження в рамках цієї глобальної зміни?

— Науковці говорять про те, що в нас температура швидше підіймається, ніж на інших територіях. Це суто географічне розташування, і стосується частини Східної Європи.

У нас приблизно втричі швидше температура підіймається, але це не означає, що в нас буде тепліше, ніж попередні роки. У нас відбувається розбалансування, яке не виключає холодних періодів. Синоптики і метеорологи говорять про те, що холодна температура в нас узимку нікуди не зникне. До -20 буде.

— Тобто ми відмовляємося від поняття «глобальне потепління» на науковому рівні взагалі, бо це вводить нас в оману?

— Так.

— Залишається фраза «зміна клімату». Вона стосується всієї планети загалом, але в Україні з якихось причин вона відбувається швидше. Чому? Якісь ландшафтні умови мають значення?

— Насправді роль відіграє дуже багато факторів: і гори, і море, і наскільки ми близько до океанів. Через збільшення глобальної температури океан також нагрівається. Це дуже сильно впливає на погодні умови.

Чому в нас такі різкі погодні зміни відбуваються? Такі зміни є всюди. Океан також створює ці погодні умови через те, що він нагрівається. Це теж має свої ризики.

— Виходить, що погода 20 років тому була іншою і це не дитячі спогади якісь?

— Погода завжди змінювалася. Якщо говорити за погоду, то не буває такої стабільності, коли ми можемо сказати, що з 1 червня в нас починається літо. Насправді були холодні зими, теплі зими, і холодне літо. Нещодавно згадували про те, що колись на Великдень лежав сніг.

На основі даних науковців можна сказати, що таких змін, які відбуваються зараз, не відбувалося ніколи за історію планети. Викиди парникових газів зараз досягли такого максимуму, якого не було зафіксовано на планеті за мільярди років. Це не тільки природний фактор, а й людина тут доклала зусиль.

Погода в Україні - влітку буде від 0 до +30, а взимку морози -20

Людина доклала зусиль до викидів парникових газів Фото: pixabay.com

— Синоптики кажуть, що влітку нас чекатиме температура +40. А на початку червня у Києві +13. Такі раптові перепади можливі, що сьогодні, умовно кажучи, +15, а вже післязавтра +40?

— Так, можливо. Можна згадати, як декілька років тому ми з зими одразу потрапили в літо. Було близько 0 градусів, а за пару тижнів стало +30. Це було навесні, але потім ситуація повернулась до нормальної температури: було +20, пішли дощі. Але зміни клімату відбуваються, йде розбалансування, тому такі різкі погодні умови. Це негативно впливає і на здоров’я людей, оскільки тиск у людей похилого віку коливається. Діти дуже чутливі до таких змін.

— Так, самопочуття людини може змінюватися через погодні умови. Ця метеозалежність буде посилюватися чи такого поняття взагалі не існує в науці?

— Це краще у медика спитати. Але існує таке поняття, що люди залежні від атмосферного тиску. Декого це стосується більше, у декого це менше сприймає організм, але є таке.

— Позаминулі вихідні Україну накрили рясні зливи. Деякі міста затопило, а багато населених пунктів залишилися без електропостачання. Такі дощі – це нормально для нашої країни?

— Це ненормально. За даними науковців, ми місячну норму дощів отримуємо. Але через розбалансування ця місячна норма може випасти за декілька годин. Наші каналізації, зливні стоки до цього не готові. Їх не часто чистять, міста в нас не адаптовані до таких змін. Це призводить до того, що ми потім плаваємо. Це насправді стається вже декілька років. Подібні ситуації відбуваються в усіх містах України.

— А що тримало погоду у балансі?

— Зміни клімату відбувалися завжди, але поступово. Зараз ці зміни відбуваються за сотні років, а зазвичай – за тисячі та сотні тисяч років. Відбуваються різкі зміни, що і призводить до змін погоди.

— Це виключно людський фактор чи історична складова, яка ні з чим не пов’язана, крім природи?

— Зараз дуже сильно відчувається вплив людини – антропогенний вплив – оскільки ми з кінця індустріальної революції почали активно спалювати викопне паливо. Воно містило в собі дуже багато парникових газів. Зараз, коли ми спалюємо вугілля, нафту та газ, все це потрапляє до атмосфери. Це створює такий купол в планеті, який дозволяє проходити сонячним променям, але не дає їм можливості повертатися до космосу. Це призводить до нагрівання планети і викликає такі зміни, які ми бачимо.

— В Україні стали з’являтися торнадо, і часто вони доволі руйнівні. Наслідки таких явищ відчули на собі Херсонщина та Житомирщина. Наскільки такі явища характерні? Чи будуть вони частішати?

— Щодо явищ торнадо, то зараз немає точного розуміння, чи стало їх більше. Скоріше за все, у нас негативних погодних явищ ставатиме більше, а от щодо торнадо, то раніше не було можливості їх так сильно моніторити. Зараз з розвитком технологій це все люди можуть фіксувати, це потрапляє в інтернет і можемо це моніторити. Раніше не було можливості все це охоплювати.

— Тобто проблема фіксації є одним із елементів того, чому ми зараз вважаємо, що їх стало більше?

— Зараз ми вважаємо, що їх стало більше. Але я думаю, що за декілька років, коли ми будемо мати якусь базу даних, можна буде точно казати, як збільшилася їхня кількість на території України.

Погода в Україні - влітку буде від 0 до +30, а взимку морози -20

Ілюстративне фотоФото: pixabay.com

— Ці торнадо утворюються по-різному, мають різні форми. Це про щось говорить чи такої бази для розрахунків теж поки що немає?

— Саме те, якими вони бувають, залежать, зокрема, від того, наскільки близько вони знаходяться до моря. Цей процес може початися з моря, а далі перейти на суходіл. Потім він може відбуватися на землі через створення «правильних» погодних умов. Це різні підтипи, які виникають через різні погодні явища.

— У нас є можливість передбачати торнадо та буревії?

— Якщо ми будемо розуміти погодні умови, за яких вони створюються, то їх можна буде передбачати. Зазвичай в інших країнах є системи сповіщення про подібні явища. В тих державах, які вже стикалися з такими проблемами, є системи сповіщення, щоб люди були готовими до подібних явищ.

— Кілька років тому відбулося сильне затоплення заходу України. Хтось казав, що причина – це вирубка лісів, інші – що причина полягає в заселенні місць біля русла річок. Домівки будують там, де історично не можна було цього робити. На вашу думку, який із цих факторів відіграє більшу роль?

— Насправді це працює в комплексі. Не можна сказати, що саме один фактор спрацював. Це спрацювало в комплексі, і ми отримали мільярдні втрати з держбюджету, з місцевих бюджетів. Це проблема комплексна. І вирішувати її треба комплексно.

— ООН дає невтішні прогнози щодо збільшення температури на планеті. Один з найближчих п’яти років стане найтеплішим в історії спостережень. До сих пір таким був 2016 рік. Ймовірно, посиляться тропічні циклони в Атлантиці, посухи напівденному-заході США і потепління в Арктиці. Чи варто нам боятися таких прогнозів?

— Насправді цей прогноз навіть трошки покращився. У 2015 році була підписана Паризька угода, до якої приєдналися більше 190 країн – Україна її теж підписала. В рамках цієї угоди країни мають розробити плани на наступні 10 років: наскільки вони готові скоротити викиди парникових газів.

Україна зараз переглядає свій план, оскільки перший був критично неамбітним. Ми передбачали збільшення своїх викидів на 20% від рівня 90-х років. А відповідно до Паризької угоди такого немає бути, навіть попри те, що ми суттєво скоротили свої викиди. Всі країни світу теж були доволі неамбітними. Не всі передбачали збільшення, але все ж таки їхні плани не приводили до цілі Паризьких угод – це 1,5-2 градуси до кінця століття, а не 3-3,5, як прогнозують зараз.

Останні пів року ООН вела активні перемовини. Нещодавно був саміт Байдена, де він також запрошував лідерів країн презентувати свої плани. До того прогнозували, що температура може збільшитися на 4 градуси, а зараз – на 3. Але це не 1,5 чи 2. Навіть 1 градус відграє свою роль.

— Що кожен з нас може зробити, аби покращити ситуацію? Здається, що це крапля в морі, та що я можу зробити?

— Насправді нас 42 млн в Україні. Це далеко не крапля. Кожен з нас може багато чого змінити. Поліетиленові пакети не впливають напряму на зміну клімату, але виробництво їх дуже часто дає негативні наслідки. Також дуже важливо підтримати локальні продукти, які не транспортуються з Туреччини чи Чилі, оскільки на їх транспортування теж витрачаються ресурси.

Важливо проводити енергоефективні заходи – утеплювати свої будинки, ОСББ. Є теплі кредити для цього.

Зараз в Україні дуже сильно відчувається проблема якості повітря, оскільки через карантинні заходи люди відмовляються від громадського транспорту і влада надає пріоритет приватним автівкам. Насправді підтримка громадського транспорту, використання велосипедів, моноколіс теж покращить якість повітря та допоможе боротися зі зміною клімату.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.