Пенсії підняли, але не всім - чому держава забула про громадян

Мітинг у стін Верховної Ради

Фото: УНІАН

Військові пенсіонери домоглися від влади доплат, яких їх позбавили с 1 липня, влаштувавши для цього справжній штурм будівлі Верховної Ради. Втім, вони не єдині, хто мав отримати підвищені пенсії. Хто залишився за бортом, і чому влада нехтує тими, хто дійсно потребує допомоги, розбирався «Апостроф».

Замість перерахунку — доплата

Липень нинішнього року обіцяв стати досить вдалим для українських пенсіонерів. Уряд намічав цілий ряд підвищень різним категоріям громадян. Зокрема, у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму зросли розміри мінімальної та максимальної пенсії (до 1854 гривень та 18 540 гривень відповідно).

Також було анонсовано збільшення виплат для пенсіонерів, яким виповнилося 75 років. Планувалося запровадити для них щомісячну доплату до пенсії в розмірі 400 гривень. Також йшлося про підвищення пенсій ліквідаторам та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. І, нарешті, 450 тисяч військових пенсіонерів (під цю категорію підпадають колишні співробітники не лише Збройних сил, але й МВС, СБУ, Прикордонної служби, Національної гвардії та інших прирівняних до них організацій) чекали на перерахунок пенсій, який також мав відбутися 1 липня.

Втім, в реальності все вийшло інакше. 75-річним пенсіонерам уряд доплату не зробив, запропонувавши почекати до жовтня. Закон про підвищення пенсій чорнобильцям прийняли практично в останню хвилину і, звичайно, впровадити не встигли. Тож, відбудеться воно тільки за півроку. А військовим пенсіонерам зробити перерахунок просто забули і одночасно перестали виплачувати надбавки, які вони отримували протягом останніх років за рішенням попереднього уряду. Так що у них замість підвищення взагалі відбулося зниження розміру пенсій.

Правда, на відміну від старших пенсіонерів і чорнобильців, військові пенсіонери не стали сподіватися на те, що уряд все ж таки згадає про них і виконає власні обіцянки. Колишні військовослужбовці швидко змобілізувалися і організували в столиці масову акцію протесту, яка, серед усього іншого, супроводжувалася штурмом Верховної Ради.

Треба віддати належне: після цього коліщатка механізму державної влади закрутилися з неймовірною швидкістю, і в той же день з’явилася постанова уряду, якою хоч і не було запроваджено повноцінний перерахунок пенсій, проте встановлено надбавку в розмірі 2 тисяч гривень. І хоча військові пенсіонери заявили, що запропонована доплата є протизаконною, а рішення уряду — цинічним знущанням, такий крок влади все ж таки дещо знизив рівень напруження.

Які пенсії, коли на прокуратуру не вистачає?

Чому ж влада взялася в масовому порядку відмовлятися від власних зобов’язань з підвищення соціальних стандартів? Ця причина відома, і в уряді з неї таємниці не роблять — в бюджеті немає грошей.

«Підвищення пенсій — це завжди дороговартісний захід, — розповідає економіст CASE Україна Наталя Лещенко. — Тому, як правило, такі рішення бувають компромісними: з одного боку вони повинні частково прибрати соціальну несправедливість, а з іншого — не порушити фінансову стабільність держави. Перерахунок пенсій для військових, залежно від алгоритму його проведення, може коштувати 40-60 мільярдів гривень на рік. Це дуже великі кошти для України. Вони складають близько третини річних витрат на оборону, або, наприклад, вартість половини нової окружної дороги навколо Києва».

Звичайно, знайти такі кошти в бюджеті, на думку експерта, уряд не міг, тому змушений був піти на часткове вирішення проблеми — в даному випадку, надавши доплату військовим пенсіонерам.

«Насправді, всі ці рішення про перенесення або відмову від підвищення пенсій можна було прогнозувати давно, — розповів «Апострофу» колишній віцепрем’єр та міністр соціальної політики України Павло Розенко. — Ще восени минулого року, коли під час розгляду державного бюджету вперше в історії України між першим і другим читаннями витрати на Пенсійний фонд були зменшені на 8 мільярдів гривень. Це унікальний випадок, бо раніше при всіх владах в процесі розгляду бюджету намагалися Пенсійному фонду по можливості щось додати, щоб була можливість для підвищення виплат».

Зекономлені таким чином гроші були перерозподілені на збільшення фінансування прокуратури, а також центральних органів влади: Офісу президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради, що, очевидно, відповідає уявленням нинішньої владної команди про пріоритети. Звичайно, що вже тоді можна було зробити висновок, що грошей на підвищення пенсій не виявиться.

Немає зростання — немає грошей

Проте навіть тих коштів, які були заплановані, Пенсійний фонд сьогодні не отримує. Причина цього, на думку Павла Розенка, в тому, що при розробці бюджету в нього закладалися нереальні показники і неіснуючі доходи. В першу чергу, не справдилися очікування уряду стосовно зростання ВВП. Урядовий прогноз, на основі якого складався проєкт держбюджету на 2021 рік, передбачав, що в нинішньому році економіка України виросте на 4,5%.

Але вже перший квартал показав, що падіння економіки продовжується. Тож прогнози доводиться коригувати. Міжнародні організації та Міністерство економіки України знизили цей прогноз спочатку до 4,2%, потім до 3,8%. І, скоріше за все, це ще не остання цифра.

Відсутність належного зростання призводить до того, що бюджет отримує менше коштів, ніж планувалося. Окрім того, доходна частина бюджету не дораховується коштів, які було заплановано отримати через зовнішні запозичення. Через нездатність влади провести необхідні реформи, для України сьогодні закриті кредитні програми МВФ та інших міжнародних організацій.

«Сьогодні представники уряду хизуються, що їм вдається позичати гроші без кредитів МВФ, проте ті кредити, які сьогодні бере Україна, занадто дорогі, — каже Павло Розенко. — Якщо МВФ позичає гроші під 2-2,5% річних, то на ринку доводиться залучати запозичення під 6,5-7%. А за ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) проценти ще вищі».

За оцінками експертів, до кінця року ситуація з доходами бюджету і, відповідно, з наповненням Пенсійного фонду, скоріше за все, не покращиться. Тож не доводиться очікувати виконання названих та інших обіцянок щодо підвищення доходів населення.

Хто сильніше, того і правда

Тим часом, оскільки ціна газу на світових ринках помітно зростає, восени очікується значне подорожчання комунальних послуг.

«До кінця року цифри в платіжках суттєво виростуть, що стимулюватиме протести, викликані невиконанням державою своїх соціальних зобов’язань. Тож, скоріше за все, на нас чекає гаряча осінь», — підсумував Павло Розенко.

Якщо військові пенсіонери знов відчують, що їх обшукали, можна не сумніватися, що вони рішуче домагатимуться виконання свої вимог.

Але далеко не всі пенсіонери здатні на такі дії – багатьом з тих кому сьогодні під 80, нелегко навіть пересуватися без сторонньої допомоги. Тож владі щодо цих людей можна не хвилюватися – якщо вони вже довгий час чекають на підвищення пенсій, почекають ще.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.