Обійшлися як із собакою. Преса про кризу підводних човнів

Фото: Getty Австралійський прем’єр з макетом підводного човна

Експерти говорять про втрату довіри як до Джо Байдена, так і до НАТО через новий військовий блок AUKUS.

 

Західні країни переживають кризу через рішення Австралії відмовитися від контракту із Францією на підводні човни на користь договору зі США і Британією в рамках створення нового військового блоку AUKUS. Політики й експерти говорять про загрозу для НАТО. Корреспондент.net розповідає, що про цю ситуацію пише авторитетна преса.

 

 

США «трохи шкода»

 

Libération, Франція

 

Джо Байден, коли підкреслює надійність цього тріо, яке утворює також разом з Канадою та Новою Зеландією могутній англосаксонський розвідувальний альянс П’яти очей, схоже, розігрує карту наступності.

 

«Наші країни адаптуються та покращать нашу спільльну здатність разом протистояти загрозам 21-го століття, як це відбувалося в 20-му столітті», — заявив він.

 

Але й наступність має свої межі, адже у світі в останні 20 років відбувалися насамперед розриви і потрясіння: теракти 11 вересня, війни в Афганістані й Іраку, Арабська весна, цифрова революція, Brexit, обрання Дональда Трампа.

 

І все це — на тлі економічного і військового підйому Китаю, чий вступ до СОТ в 2001 році спричинив ті наслідки, яких Захід не очікував.

 

У своїх виступах на честь створення AUKUS лідери трьох держав намагалися не згадувати відкрито Китай, але немає ніяких сумнівів, що Пекін є для США загрозою 21-го століття, якій Джо Байден, як і Трамп до нього, має намір протистояти.

 

Те, що виведення військ із Афганістану і проголошення англо-саксонського партнерства відбулися майже одночасно, не є збігом. Вашингтон, немов звільнившись від афганського тягаря, має намір тепер прискорити свій рух. І йому буде лише трохи шкода, якщо це зачіпає почуття суперників — Китаю, і союзників — Франції та ЄС.

 

 

Тепер НАТО потрібна психотерапія

 

Svenska Dagbladet, Швеція

 

Невдоволення сколихнуло не тільки Францію, а й увесь Північноатлантичний альянс. «Акції Джо Байдена постійно падають. Ясно, що НАТО через це трусить», — говорить Анн-Софі Даль, доцент міжнародної політики, яка написала кілька книг про НАТО.

 

Вона вважає, що, хоча в першу чергу від AUKUS фінансово постраждала Франція, пакт і в загальному явно символічний. США вкотре вирішили йти своїм шляхом. Не порадилися із Європою, і навіть не поінформували її.

 

А це, за словами Даль, підриває довіру до американського президента. «Коли на пост президента США після кількох років правління Дональда Трампа вступив Джо Байден, очікування в країн НАТО були до небес. Та й сам Байден підживлював їх своїми промовами, що, мовляв, «Америка повернулася». Через це розчарування зараз ще гіркішим», — говорить вона.

 

Байдену саме час почати приділяти відносинам з Європою трохи більше уваги, вважає експерт.

 

«НАТО потребує психотерапії. Байден повинен якось показати європейським країнам, що вони важливі, а не приймати їх добре ставлення як належне. Йому потрібно повернути атмосферу дружної сім’ї, нехай навіть Франція в ній і буде галасливим підлітком з пихатою зарозумілістю», — вважає Даль.

 

 

Франція може знову вийти з НАТО

 

BBC News, Британія

 

Французькі голлісти, одним з яких є Емманюель Макрон, завжди мріяли бачити свою країну повністю незалежною державою, яка підтримує глобальну військову присутність і вносить вклад у спільні зусилля з ядерного стримування.

 

На ділі вони повністю прив’язали себе до блоку, яким керують США, і вважають це і моральним, і корисним. Тепер у Парижі гучно лунають питання: так навіщо нам це? що ми маємо натомість?

 

«Макрон так старався у всьому допомагати англосаксам. Американцям в Афганістані, австралійцям в Індо-Тихоокеанському регіоні, британцям у питаннях оборонного співробітництва. «Дивіться, — ніби говорив він, — ми слідуємо за вами, ми справжні союзники. Ми намагалися бути такими не тільки з Байденом, а й з Трампом. І ось отримали винагороду. З нами обійшлися як із собакою», — говорить політичний оглядач Figaro Рено Жирар.

 

Тепер французи напевно почнуть переглядати свою роль у НАТО, військову участь в якому вони припинили в 1966 році при де Голлі, а відновили її лише в 2009 році при Ніколя Саркозі.

 

Вголос про це поки не говорять, але все може закінчитися повторним виходом. Зрештою Макрон ще 2 роки тому назвав НАТО «атрофованим мозком», а зараз і поготів.

 

Урок подій останнього тижня полягає в тому, що Франція сама по собі занадто мала, щоб бути великим стратегічним гравцем…

 

За останні 30 років оборонна співпраця всередині Євросоюзу вилилася для Франції лише в кілька спільних бригад, об’єднане постачання військ і мікроскопічні контингенти Чехії та Естонії в Малі. На думку Рено Жирара, ідея про ЄС як військову силу — не більше, ніж жарт. 

 

 

 

Трансатлантичні відносини під загрозою

 

Atlantico, Франція

 

Чи можна говорити про самотність Франції у світі в плані оборони, незважаючи на наше членство в ЄС і існування франко-німецького альянсу? Чи треба Франції знайти нових союзників, чи, можливо, потрібно бути готовою діяти самостійно через відсутність надійних друзів?

 

Бартелемі Курмон, глава Тихоокеансько-Азіатської програми в інституті IRIS: Нам потрібні значущі дії, щоб нагадати нашим партнерам про стратегічну важливість Парижа з його підтримкою в регіоні. Щоб не забували про наш військово-морський потенціал, який робить Францію ключовим гравцем.

 

Для цього необхідно поставити два завдання. По-перше, розробка незалежної, а не продиктованої Вашингтоном стратегії Франції щодо Індо-Тихоокеанського регіону і, отже, неузгодженої з безсистемною зовнішньою політикою Джо Байдена.

 

По-друге, тимчасовий вихід з НАТО. Як можна залишатися в Альянсі, якщо два його основних члени, Вашингтон і Лондон, діють таємно, щоб послабити інтереси Франції?

 

Авторитет нашої країни в стратегічній галузі під загрозою. Під атакою не тільки політика Франції в Індо-Тихоокеанському регіоні, під загрозою також трансатлантичні відносини, які мають свої межі.

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.