Найбільші після приходу Кастро. Протести на Кубі

Чому кубинці вийшли на протести

Тисячі кубинців вийшли на мітинги проти уряду через серйозну економічну кризу і кризу в галузі охорони здоров’я.

 

На Кубі минулими вихідними вулиці відразу декількох міст були заповнені протестувальниками з антиурядовими гаслами, подекуди справа дійшла до сутичок із поліцією. Акція протесту стала першою за останні майже 30 років і, можливо, найбільшою після революції 1959 року. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Батьківщина і життя

 

На Кубі пройшли загальнонаціональні масові акції протесту проти уряду прем’єр-міністра Мануеля Марреро. За даними розслідувального проекту Inventario, демонстрації пройшли в десятках міст у різних частинах Куби. Найбільш масовою була акція в Гавані, на яку зібралися близько двох тисяч осіб.

 

Учасники скандували антиурядові гасла і висували різнопланові вимоги, закликаючи владу забезпечити населення вакцинами від коронавірусу і покласти край щоденним відключенням електрики.

 

Найбільш популярними були гасла «Геть диктатуру», «Свобода», «Батьківщина і життя» (переінакшене гасло кубинської революції «Батьківщина або смерть»), повідомляють газети Guardian і El Pais. За даними останньої, в акціях взяли участь тисячі людей. Гасла «Свобода» і «Геть диктатуру» були розтиражовані в соціальних мережах, пише El Pais.

 

Найбільші після приходу Кастро. Протести на Кубі

EPA

 

Вулиці патрулювали транспортні засоби сил безпеки зі співробітниками, озброєними автоматами. Спочатку поліцейські не реагували на акції протесту, але пізніше стали затримувати їх учасників, в тому числі силою; деякі демонстранти чинили їм опір.

 

Поліція в нечисленних випадках використовувала перцевий спрей і кийки. У Гавані були затримані не менше 100 людей. Від дій поліцейських там постраждав фотограф агентства Associated Press, проте масового насильства не було.

 

Найбільші після приходу Кастро. Протести на Кубі

 

Кубинська влада на кілька годин відключила мобільний інтернет, щоб перешкодити координації дій учасників акцій. Міжнародні правозахисники повідомляють, що, за їхніми даними, у країні незабаром можуть почати відключати інтернет повністю.

 

Кубинці, які живуть в інших країнах, також вийшли на вулиці на підтримку своїх земляків. Такі демонстрації відбулися в Маямі, Нью-Йорку, Мадриді та містах Мексики.

 

Найбільші після приходу Кастро. Протести на Кубі

Демонстрація кубинців в Майямі / Getty

 

Президент Куби Мігель Діас-Канель у неділю відвідав місто Сан-Антоніо-де-лос-Баньос, з якого і почалася протестна хвиля, а потім виступив із терміновим телезверненням. У ньому президент звинуватив у підбурюванні до протестів США, але визнав, що у деяких кубинців можуть бути приводи для невдоволення.

 

Глава держави закликав прихильників влади також вийти на вулиці. «Ми готові віддати своє життя. Їм потрібно переступити через наші трупи, якщо вони хочуть зустрітися з революцією. Ми готові до всього і будемо битися на вулицях», — пригрозив Діас-Канель, який із квітня очолює Компартію Куби і змінив на цій посаді Рауля Кастро, що ознаменувало кінець правління братів Кастро.

 

 

Мігель Діас-Канель став президентом Куби у 2019 році. Сама посада президента була введена тоді ж — до цього головою держави на Кубі протягом більш ніж 40 років був голова Державної ради.

 

Діас-Канель став першою людиною не з родини Кастро, який очолив Кубу з моменту комуністичної революції. Його попередником був Рауль Кастро — молодший брат лідера революції Фіделя Кастро. Рауль Кастро керував країною у 2006-2018 роках. При цьому свій останній керівний пост — голови комуністичної партії Куби — він залишив тільки у квітні 2021 року.

 

Акції 10-11 липня стали першими великими протестами на Кубі з 1994 року. Тоді демонстрації проходили лише в Гавані, у них брали участь кілька сотень людей, яких швидко розігнали. Після протестів кубинський лідер Фідель Кастро заявив, що всі, хто хоче залишити країну, можуть це зробити.

 

Найбільші після приходу Кастро. Протести на Кубі

Протести на Кубі / EPA

 

Це спровокувало масову еміграцію з Куби. За кілька тижнів десятки тисяч людей покинули країну на човнах; більшість із них прямували в США. Американська берегова охорона затримала близько 31 тисячі кубинців; пізніше більшості з них схвалили в’їзд до США.

 

BBC News відзначає, що завдяки соцмережам нинішні акції стали масовішими, ніж протести у 1994 році, і можуть бути найбільшими після приходу Фіделя Кастро до влади в 1959 році.

 

 

Причини протестів на Кубі

 

Протести на Кубі, схоже, є результатом накопиченої втоми населення, яка зросла останніми місяцями після однієї з найсерйозніших економічних криз і криз у галузі охорони здоров’я.

 

На острові, на якому пандемія була під контролем в перші місяці 2020 року, останніми тижнями стався повторний спалах, що призвело до того, що він увійшов до числа місць з найбільшою кількістю зареєстрованих випадків захворювання за чисельністю населення у Латинській Америці.

 

Тільки в неділю на Кубі офіційно зареєстровано 6750 випадків захворювання і 31 смерть, хоча численні опозиційні групи говорять, що ці цифри не відображають реальної ситуації.

 

За останній тиждень країна побила щоденні рекорди інфекцій і смертей, що призвело до перевантаження багатьох медичних центрів.

 

У Сан-Антоніо-де-лос-Баньос опитані газетою Financial Times учасники протестів говорили, що втомилися від комуністичного режиму, від магазинів, де все продається за долари, від обмежень через пандемію і перебоїв з поставками товарів навіть першої необхідності.

 

«Я тут через голод, тому що немає ліків, тому що відключають електрику, тому що всього не вистачає», — цитує газета Guardian 40-річного учасника демонстрації.

 

На стан кубинської економіки останнім часом сильно впливали накладені колишнім президентом США Дональдом Трампом санкції (було введено близько 200 нових обмежувальних заходів) і пандемія.

 

Наприкінці минулого року на Кубі, зокрема, закрилися пункти грошових переказів системи Western Union, що обмежило можливості населення отримувати фінансову підтримку від родичів, які перебувають за кордоном.

 

Цей рік уряд Куби почав із реформи фінансової системи, відмовившись від подвійної валютної системи: спочатку кубинський песо і кубинський конвертований песо були в ходу одночасно.

 

Кубинськими песо користувалися жителі острова, а конвертованим песо, вартість якого дорівнювала одному долару, — переважно підприємства у сфері туризму. Під час реформи кубинці могли обміняти конвертований песо на звичайний за курсом 1:24, що фактично означало девальвацію кубинської валюти.

 

У країні наявний дефіцит товарів першої необхідності, в тому числі ліків, пише Reuters. Для боротьби з дефіцитом уряд відкрив магазини, де товари продаються за долари, проте обміняти песо на долари вкрай складно. У результаті ціни злетіли, інфляція становитиме мінімум 500 відсотків цього року.

 

Через минулорічне рішення влади закрити у зв’язку з пандемією для туристів в’їзд на острів серйозно постраждала туристична галузь, яка є одним із найважливіших джерел доходів країни.

 

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.