Мобільний зв'язок і інтернет в СІЗО - чи дасть це нові можливості шахраям



Фото: Getty images

Після експериментів з платними камерами підвищеної комфортності в СІЗО Мін’юст вирішив піти далі і провести ще один досвід: дозволити «постояльцям» ізоляторів користуватися інтернетом і телефонним зв’язком. Звичайно ж, не безкоштовно. Відповідне рішення було ухвалено урядом. Чим обернеться такий експеримент: додатковими надходженнями до бюджету або зростанням онлайн-злочинів, розбирався «Апостроф».

Гуманізм і трошки грошей

Експеримент з платними «апартаментами» в СІЗО з фінансової точки зору зарекомендував себе дійсно непогано. Так, з травня 2020 року по червень 2021 року таку послуга принесла в бюджет 4 мільйони гривень. На ці гроші Мін’юсту вдалося відремонтувати 65 безкоштовних камер в СІЗО України.

Однак з точки зору дотримання прав людини, готельєрські таланти міністра юстиції Дениса Малюськи опинилися під сумнівом. Омбудсмен Людмила Денисова навіть звернулася до суду з вимогою визнати платні камери в СІЗО протиправною ініціативою, так як це дискримінація за майновою ознакою, однак Феміда не погодилася з аргументами Денисової і залишила все як є.

Тепер же за окрему плату «клієнти» СІЗО зможуть скористатися інтернетом і телефонним зв’язком. Кабмін дав відповідний дозвіл окремою постановою, але порядок надання цієї послуги ще належить розробити Мін’юсту. Експеримент триватиме до кінця квітня 2023 року, після чого Мін’юст повинен буде відзвітувати про його результати.

Правда, користуватися інтернетом і телефонним зв’язком в СІЗО було дозволено і раніше. Порядок такого доступу регламентується окремим наказом Мін’юсту. Але тут є нюанси.

«У СІЗО послугами інтернету і телефонного зв’язку можуть користуватися тільки дві категорії ув’язнених: ув’язнені господарської обслуги (їх вироки вступили в законну силу, і вони відбувають покарання в якості господарської обслуги) — таких близько 70 осіб. Друга категорія — особи, яким судом або слідчим дозволено письмово користуватися зв’язком. Таких людей в СІЗО — нуль», — пояснює «Апострофу» екс-глава пенітенціарної служби України Сергій Старенький.

Є і ще один момент. «Дозволяється користуватися інтернетом і телефонним зв’язком тільки в спеціально обладнаних класах. У самих камерах інтернет і телефонний зв’язок заборонені», — розповіла «Апострофу» начальник відділу комунікації Державної кримінально-виконавчої служби Інна Попова.

Тепер, очевидно, після наказу Кабміну, зв’язок буде і в камерах СІЗО.

Але навіщо все це потрібно? «Таким чином Міністерство юстиції демонструє відкритість і надає більш широкі можливості для спілкування особам, узятим під варту», — аргументують в Мін’юсті.

«Це декларативний механізм. Україна показує, що ми рухаємося в тренді європейських стандартів і норм права. Це запозичене в англо-саксонському праві: США, Великобританія. Там ув’язнені мають право, за умови, що вони не порушують дисципліну, користуватися зв’язком», — пояснює «Апострофу» адвокат Іван Ліберман.

За словами правозахисника Едуарда Багірова, експеримент Мін’юсту дійсно можна назвати гуманним.

«Є європейська практика, де дозволено ув’язненим користуватися телефонним зв’язком та інтернетом. І якщо виходити з того, що Україна прагне в ЄС, то рішення Кабміну можна оцінити позитивно», — говорить Багіров, коментуючи ситуацію «Апострофу». — Це допоможе встановити соціальні зв’язки між ув’язненими і їхніми родичами, адже чим більше можливостей буде у в’язнів зберігати сімейні, дружні зв’язки на волі, тим більша ймовірність того, що людина не повернеться назад в місця позбавлення волі. Адже держава, позбавляючи можливості укладених спілкуватися з рідними і близькими, карає не тільки ув’язненого, але і побічно карає його сім’ю і родичів».

Утім, на думку Старенького, справа не тільки в «європейській практиці», але і в бажанні Мін’юсту заробити.

«Розмови про те, щоб дозволити інтернет і телефонний зв’язок в місцях позбавлення волі, йдуть вже не менше 10 років. У 2014 році до мене зверталися ізраїльські партнери зі спробою впровадити цю історію. Але це не більше, ніж комерційний проект компанії, яка надає послуги зв’язку, — зазначає Старенький. — Пропонується наступне: фірма, яка встановлює обладнання зв’язку, блокує мобільні сигнали інших операторів на території СІЗО і встановлює свої контрольовані термінали, щоб була можливість тільки по цьому єдиному каналу виходити на зв’язок. Але це коштує дорожче, ніж у інших операторів. Наприклад, якщо у мобільного оператора місячна вартість доступу до інтернету коштує 100 гривень, то у них це 500 гривень».

Правда, в Мін’юсті цього і не приховують, адже доступ до зв’язку надаватиметься ув’язненим «за окрему плату». Крім того, в теорії, експеримент повинен побороти корупцію в місцях позбавлення волі, адже якщо зараз ув’язнені можуть дати хабар адміністрації СІЗО, щоб у них в камері з’явився телефон, то в майбутньому не буде сенсу ризикувати, адже заплатити можна офіційно. Але це тільки теорія, адже якщо адміністрація СІЗО буде демпінгувати, то не буде сенсу користуватися легальним зв’язком за завищеними тарифами.

Бабусі, бережіть свої пенсії

Але існує і зворотна сторона експерименту, яка не на жарт схвилювала українців. Адже ні для кого не секрет, що саме місця позбавлення волі вже давно стали епіцентром онлайн-шахрайства в Україні. Фейкові колл-центри банків, продаж неіснуючих товарів на маркетплейсах, дзвінки по типу «ваш син/дочка потрапили в ДТП, потрібні гроші, щоб зам’яти справу» — ось лише деякі з сотень схем, за допомогою яких аферисти виманюють гроші в українців. У такому випадку, якщо Мін’юст піде по шляху ще більшої лібералізації, чи не призведе це до сплеску онлайн-злочинності?

У Мін’юсті запевняють, що все буде добре.

«Оскільки експериментальний проект передбачатиме фіксацію телефонних розмов, це знизить ризик можливого телефонного шахрайства в установах», — відзначають в міністерстві.

«Завжди знайдуться ті, хто спробує використовувати систему зв’язку в своїх корисливих цілях. Але очевидно, будуть стояти потужні електронні фільтри, які будуть блокувати такі дії. Це повинно з ймовірністю в 90% унеможливити випадки шахрайства. Тим більше, кожен ув’язнений буде розуміти, що зв’язок буде під контролем правоохоронців, тому «розвести» когось на гроші буде досить складно», — говорить Іван Ліберман.

В українських колоніях, де зараз офіційно дозволений інтернет і телефон, правила користування зв’язком зарегульовані досить жорстко.

«Практично у всіх колоніях обладнані класи з доступом до інтернету. Також засудженим дозволені планшети і мобільні пристрої, але вони повинні бути зареєстровані. Тобто, там є Wi-Fi, але він закодований на обмеження доступу, наприклад, до порно-сайтів, сайтів продажів. Там є доступ тільки до інформаційних і державних порталів», — зазначає Старенький.

Так чому ж при таких суворих правил шахрайство за ґратами все одно процвітає? Та тому що ніхто не користується легальним зв’язком для здійснення афер.

«Зараз Мін’юст не забезпечує взагалі жодного нагляду за ув’язненими, які перебувають в місцях позбавлення волі. Не контролюють наявність мобільних телефонів, доставку SIM-карт. Засуджений має точно такий самий доступ до послуг мобільного зв’язку, інтернет-банкінгу, сайтів, як і людина на свободі, — запевняє Старенький. — Але як це не парадоксально, ув’язнені перебувають під захистом в колоніях. Якщо поліція хоче викрити якогось шахрая на свободу, то його просто знайдуть і затримають. А щоб затримати засудженого, поліції спочатку потрібно зайти в колонію. А для цього потрібно отримати мільйон дозволів і не тільки суду, але і адміністрації. Це дуже складний процес і засуджені розуміють, що поки до них дійде поліція, пройде дуже багато часу і у них буде можливість позбутися від усіх своїх гаджетів».

Таким чином, поява легального зв’язку із зовнішнім світом в СІЗО, на думку експертів «Апострофа», не викличе сплеску злочинності.

«Це не зміниться, адже такі дії відбувалися і відбуваються зараз без згоди Кабміну. Все залежить від начальника СІЗО, щоб не дозволити в довіреній йому установі здійснювати такі дії», — резюмував Едуард Багіров.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.