Коронавірус Україна - 14 листопада новий карантин - що зміниться

Протест проти карантину вихідного дня

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

У результаті запровадження карантину вихідного дня до кінця року Україна втратить 0,5% ВВП. Разом з тим, обмежувальні заходи не зможуть ефективно зупинити поширення коронавірусу COVID-19. Щоб це сталося, Україна повинна доплачувати своїм громадянам за те, що вони дотримуються карантину. Таку думку висловив «Апострофу» економічний експерт Олексій Кущ.

Нашим політикам і деяким експертам притаманний «совковий» спосіб оцінки вихідних днів. Вони сприймають економіку в форматі планової системи – людина о 7-й ранку іде на завод, стоїть за верстатом, а увечері іде додому. Тому говорять, що у нас багато вихідних днів і якщо люди стільки відпочивають, то економіку побудувати неможливо.

Я вважаю, що в Україні мало вихідних днів. У сучасних економіках до 60% в структурі ВВП займає сектор послуг. Під час вихідних і свят ВВП навпаки зростає, бо люди йдуть в ресторани, кафе і магазини — і витрачають гроші. У Бразилії, скажімо, під час «Самбодрому» вся країна відпочиває – і ВВП збільшується. Українська економіка зараз значною мірою залежить від сектору послуг, а він заробляє гроші здебільшого у вихідні.

Навесні було зроблено багато помилок, але була хоча б примітивна логіка. З тотальним локдауном активність людей зменшилася і знизився рівень захворюваності.

Але карантин вихідного дня – це абсолютно безглузде рішення. По-перше, він не матиме анти-епідеміологічного ефекту. В робочі дні люди все одно контактуватимуть один з одним, наражатимуть себе на небезпеку. По-друге, у нас люди не будуть сидіти по домівках і дивитися, як поліція внизу танцює, аби їх розважити, як це відбувається на Заході. Між будинками не будуть літати квадрокоптери, відслідковуючи правопорушників. Пересування людей не будуть відслідковувати за смартфонами, бо СІМ-картки у нас анонімні. У нас поліція не викликає такої поваги, аби могла масово питати у людей на вулиці, куди вони йдуть. І держава нічого не зможе з цим вдіяти.

Тому кількість заражень не знизиться, а ось для економіки це буде дуже дошкульний удар. Сектор послуг втратить значну частину свого прибутку. Тож це рішення має дуже токсичні економічні наслідки. Якщо карантин вихідних днів триватиме до Нового року, десь 0,5% ВВП можуть бути втрачені. Більш того, підприємцям ніхто нічого не компенсуватиме – їм скажуть, що працювати треба в робочі дні, а у вихідні – відпочивати.

Тотальний локдаун зараз – це, образно кажучи, ті ж яйця, лише вид збоку. Певний ефект буде, але люди все одно ходитимуть одне до одного і спілкуватимуться.

Будь-які анти-епідеміологічні заходи повинні відповідати рівню інституційного розвитку держави. Українська влада абсолютно недієздатна у плані розробки заходів, які б враховували особливості українців.

Наприклад, можна пенсіонерам і молоді доплачувати за дотримання карантину. Контролювати це можна було б за допомогою цифрових сервісів. Наприклад, за кордоном є такий досвід квестів, коли людину час від часу протягом дня просять виконати якусь дію вдома, зробити селфі і надіслати в чат. Підліток просидів на вихідних вдома – і отримав, скажімо, 500 грн чи 1000 грн.

Звісно, для цього треба витратити гроші. Держава їх має. Наш Мінфін достроково викупив у кредиторів на $1,1 млрд боргів, які не були в плані погашення на цей рік – це були борги 2021-2022 років. Я вважаю, що це навіть дорівнює фінансовому злочину. Ці гроші можна було б витратити на доплати людям.

Торгові мережі могли б запровадити знижки за номерами дисконтних карток. Наприклад, у людей, в яких картка закінчується на парне число, знижки -10% будуть у парні числа місяця. Так само і з непарними числами. Те ж стосується ресторанів і спортзалів. Це допомогло б розосередити потоки людей. Держава може вигадати інструменти компенсацій на такі витрати з боку торговельних мереж. Наприклад, можна зараховувати їх як сплату певних податків.

Декілька років тому Нобелівську премію з економіки отримали Абхіджит Банерджі, Естер Дюфло і Майкл Кремер. Вони досліджували проблему подолання бідності в слаборозвинутих країнах і довели, що в бідних країнах адміністративні заходи, які мають навіть позитивні цілі, не працюють. В таких країнах працюють лише заохочувальні інструменти. Наприклад, в африканських країнах дуже широкий рух проти вакцин. А якщо людям дарувати, скажімо, мішок цементу чи десять листів шиферу, то за вакцинами стоятиме черга. Таку практику можна застосовувати в Україні – вони були б більш ефективними, ніж примітивні речі, якими займається наша влада.

Чйнний уряд у нас реалізує те, що я називаю «жлобономікою». Зовнішнім кредиторам будуть платити мільярд доларів, десятки мільярдів доларів будуть закатувати в асфальт під час так званого «Великого будівництва», але ніхто із чиновників палець об палець не вдарить, щоб пенсіонерів, студентів і школярів забезпечити хоча б засобами індивідуального медичного захисту. Адже цього немає на входах ні в держустановах, ні в громадському транспорті, ні в школах, ні в інститутах.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.