Коронавірус в Україні - нардеп розповіла, коли наступна хвиля ковіда

Ольга Стефанішина

Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Україна — одна з останніх країн Європи по вакцинації населення від коронавірусу. Натомість захворюваність у нас одна з найвищих на континенті. І поки очільник МОЗ роздає чергові обіцянки про нові вакцини та терміни їх постачання, в Україні повністю вакциновані лише п’ятеро людей. Крім того, Степанов не може домовитися із Мінфіном про гроші на закупівлю нової вакцини. Уряд не вигадав нічого кращого, аніж виведення коштів із лікарень. У перших ланок боротьби з епідемією відбирають 6,5 млрд гривень, коли коштів і так критично бракує. Хто винен у провальній боротьбі з пандемією? Чому Україна пасе задніх по всіх фронтах ковідної війни та як на ситуацію в лікарнях вплинула медична реформа? Про це в ефірі нової програми «Трикутник Іванської» на Апостроф TV розповіла народний депутат України від фракції «Голос», член комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування ОЛЬГА СТЕФАНИШИНА.

— Як ви зараз бачите загальну ситуацію із коронавірусом в Україні?

— Сьогодні ми бачимо весняну хвилю, яка починає спадати. Наступна хвиля, яка очікується, буде восени. За цей час, насправді, нам потрібно вакцинувати якомога більшу кількість людей. Наприклад, весняну хвилю ми пережили дуже важко, а багато хто її не пережив. Ми досі втрачаємо сотні людей щодня. Вони помирають від COVID-19, тому що вони не були захищені.

У таких країнах, як Ізраїль чи Сполучені Штати, починають відкривати бізнес, діти йдуть до садочків та шкіл, людям дозволяють ходити без масок. Очевидно, що ті країни, які заздалегідь подумали про своїх громадян — ми знаємо, як прем’єр Ізраїлю навіть вночі телефонував виробникам вакцин, щоби його громадяни їх скоріше отримали — уже виходять із коронавірусної коми.

— А що уряду заважало подумати про громадян? Міністр фінансів каже, що в усьому винен міністр охорони здоров’я, оскільки він був готовий дати йому гроші, але голова МОЗ не міг написати, під що потрібні гроші. Натомість міністр охорони здоров’я каже, що йому грошей не дали, хоча в нього був готовий план.

— Дивіться, у нас міністр охорони здоров’я — популіст. Усе, що він каже, дуже часто не відповідає дійсності. Ми пам’ятаємо обіцяні вакцини 15 лютого, які ледь-ледь приїхали наприкінці місяця, і то не всі. Уся діяльність міністра охорони здоров’я сьогодні спрямована на те, щоби нічого не робити. Якщо він обіцяв нам у червні-липні минулого року, що Україна однією з перших отримає вакцини, то в результаті ми їх отримали навіть пізніше, ніж деякі африканські країни. Зараз ми пасемо задніх у Європі за темпами вакцинації.

Дійсно сьогодні ми маємо проблему з ключовим міністром, що має відповідати за координацію всіх цих процесів. Конфлікт між міністром охорони здоров’я та міністром фінансів — це для системи охорони найгірше, що може бути. Якщо міністр охорони здоров’я не може знайти спільну мову з очільником профільного міністерства, яке відповідає за гроші… Ми бачимо, що тепер пан Степанов — уряд схвалив це минулого тижня — забирає гроші (6,5 млрд) з програми медичних гарантій, яка відповідає за всі медичні послуги, надання доступних ліків громадянам, та віддає їх на вакцини. Він не зміг прокомунікувати з Міністерством фінансів про те, що потрібні додаткові гроші. А додаткові гроші сьогодні на медицину дуже потрібні.

— В чому, крім вакцин, ми найбільше відстали в цьому ковідному житті?

— Ми відстали в усьому. Навіть ця весняна хвиля знову показала неспроможність міністра організувати систему, прокомунікувати це з областями. У результаті, я думаю, багато хто мав тяжкий досвід, стикаючись із медичними закладами, де не було місць для пацієнтів. Або одного пацієнта не пускають до лікарні, і він помирає вдома, або треба знімати когось із кисневого концентратора та ставити іншого. Перед таким вибором у нас були лікарі. Тому вся ця система надання медичної допомоги саме при ковіді також не була достатньою мірою підготовлена. Не очікувалося, що буде ця хвиля, на превеликий жаль.

Плюс історії, які стосуються карантинних обмежень. Ми буквально кілька днів тому побачили, як провладна монобільшість — представники «Слуги народу» — порушують карантин.

Що це означає? Повністю дискредитуються будь-які дії влади на запровадження карантину. Люди думають: чому хтось має бути рівний, а хтось рівніший? Чому ми не повинні кудись ходити, а депутати від «Слуг народу» дозволяють собі це? Відповідно, цей компонент також провалений, бо люди просто зневірилися в тому, що рекомендує влада, і що вона насправді робить.

— Інформаційна політика в цій ситуації в нас нормальна? Наскільки ефективно влада та Міністерство охорони здоров’я комунікують із суспільством? Ми бачимо відмову деяких людей від вакцинації та віру у вишки 5G.

— Давайте ми ще згадаємо Нові Санжари, коли в нас була повністю провалена комунікація по поверненню українських громадян з Уханю в Україну. Уже тоді ми почали розуміти, що уряд не спроможний нормально розмовляти з людьми, роз’яснювати та планувати будь-яку діяльність. Далі воно вже пішло сніжним комом.

Що стосується вакцинації, то сьогодні провалена ця комунікаційна компанія. Фактично дуже важко взагалі зрозуміти, яка ситуація буде, коли до нас будуть поставлені мільйони доз вакцини. Сьогодні говорити про те, щоб усі йшли вакцинуватися, коли вакцин немає, — це говорити ні про що.

— Багато хто каже, що ми програємо боротьбу з ковідом через медичну реформу. Мовляв, вона зруйнувала необхідні інституції.

— Тут не йдеться про медичну реформу. Я так розумію, тут ідеться про те, що була розформована СЕС. Це була радянська система, яка славилась своїми поборами та корупційними механізмами. Я думаю всі, а особливо бізнес, прекрасно знають, наскільки це було важко. Медична реформа — це окремо.

— На скільки за рік змінилась готовність лікарень до боротьби з епідемією?

— Що відбулося з реалізацією реформи вторинної і третинної ланки, яка якраз співпала з початком пандемії? Вона почалася 1 квітня 2020 року, і ковід прийшов саме в цей час. Якраз реалізація медичної реформи дала можливість державі оплачувати ці послуги з надання лікування COVID-19. Багато хто ще за звичкою оплачує послуги, коли потрапляє до лікарні. Насправді сьогодні держава забезпечує близько 45 тисяч гривень за лікування одного хворого на COVID-19.

— Не в усіх лікарнях. Можливо, відіграє певну роль людський фактор.

— Я поясню. З усіх лікарень, які сьогодні зареєстровані для надання послуг з COVID-19, кожна отримує близько 45 тисяч гривень за кожного пацієнта. Це варто розуміти тим українцям, які продовжують платити. Вони мають розуміти, що за це платить держава. Готовність лікарень зараз зумовлена тим, що реформа реалізується.

Національна служба здоров’я — це єдиний платник сьогодні в системі охорони здоров’я. НСЗУ виставляла певні критерії для лікарень: якими мають бути ліжка, персонал, потужності для того, щоб обслуговувати пацієнтів. Звичайно, це не всі лікарні в Україні, а ті заклади, які є в переліку. Вони є на сайті НСЗУ, їх можна подивитися.

— Як влада визначає, які лікарні важливі, а які другорядні?

— Ми як депутати ще 7 травня 2020 року написали закон, де ми чітко прописали уряду та Міністерству охорони здоров’я підготувати лікарні другої та третьої хвилі, та тимчасові шпиталі. Тобто робота Міністерства охорони здоров’я та уряду полягала в тому, щоби використати ковідний фонд, допомогти областям розгорнути медичні шпиталі для того, щоби приймати хворих восени та навесні. Уся ця технічна робота на рівні області могла бути більш успішною.

— Від чого це залежить?

— Насамперед від уряду та профільного міністра охорони здоров’я, який відповідно використовує кошти. І це залежить від місцевої влади. Ця координація всіх гілок влади потрібна для того, щоби на рівні уряду схвалювалися відповідні постанови. Ми пам’ятаємо, скільки нам не дозволяли використовувати технічний кисень, наприклад, коли звичайного не вистачало людям. Потім не вистачало коштів на кисневі концентратори. Тільки нещодавно ухвалили перерозподіл коштів. Вся ця історія з тим, що уряд не допомагає областям нормально протидіяти ковіду, призводить до того, що такі проблеми виникають. І вони є всюди.

— В Україні повністю вакциновано лише 5 людей. Чому вакцини не вистачає для тих, хто сам хотів би щепитися?

— Не вистачає тому, що уряд не подбав про те, щоби в Україні були вакцини. Вибачте, будь ласка, 250–300 тисяч доз на 40-мільйонне населення. У нас тільки в «Дії» зареєструвалися 400 тисяч людей, які хочуть вакцинуватися просто зараз. Сьогодні люди помирають, тому що не захищені від ковіду вакциною. Ті, хто отримав відповідну кількість доз вакцин, будуть захищені, їм пощастило. Вони дійсно щасливчики. На превеликий жаль, таких щасливчиків у нас дуже мало.

— П’ять.

— Я не бачу взагалі прогресу в тому, щоби їх було більше.

— Що заважає? Не домовилися на початку, не з тими домовлялися, не вистачило грошей?

— По-перше, так. Було закладено мізерну кількість коштів — 2,6 млрд гривень. Ми, до речі, ще тоді говорили про це на бюджетному комітеті в грудні, але нас ніхто не послухав. Відповідно, цих грошей не вистачило. Зараз кошти перерозподіляються з тих же лікарень, про які ми говорили. 6,5 млрд гривень забирають у медичних закладів, які надають допомогу по всій країні, для того, щоби купити вакцину. Міністр охорони здоров’я не здатен прокомунікувати з міністром фінансів. Ну і плюс операційна частина — ніхто не вів нормально перемовини до грудня місяця про закупівлю вакцини.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.