Коронавірус локдаун Україна - лікар розповів, хто може ввести тотальний карантин

Вадим Арістов

Фото: Апостроф

За якої кількості щоденних заражень коронавірусом влада може відправити українців на тотальний карантин, хто здатен ухвалити таке рішення та чи треба носити маски на вулицях? На ці та інші питання в ефірі Апостроф Live відповів лікар-інфекціоніст та стратег ВАДИМ АРІСТОВ.

— Зважаючи на те, що в Україні продовжено карантин та те, як триває пандемія і боротьба з нею, чи є ще сенс ділити міста на червоні та помаранчеві зони? Адже приблизно все так само працює в містах.

— Сенс це має завжди, тому що це комунікація уряду до громадян, щоб вони розуміли, наскільки серйозна ситуація, що навіть уже Прип’ять помаранчева. Відповідно, потрібно суттєво змінити свою поведінку і те, як ми працювали і поводилися протягом цих 10 місяців.

— У суботу в нас було майже 11 тисяч випадків, а у понеділок майже 9. Як ви вважаєте, це правдиві цифри?

— Тут нема чого вважати, це просто така тижнева флуктуація. Завжди під час вихідних знижується кількість звернень людей і пропускна спроможність лабораторій. Відповідно, тимчасово рівень падає. Тому десь в середу можна очікувати 11-12 тисяч нових випадків.

Я давно вже кажу, що на рівні більше 10 тисяч – ні про які правдиві дані ми не можемо говорити. Вже зараз в певних лабораторіях більше 60% позитивних тестів. Уже зараз в лабораторію надходять зразки, які тестуються протягом 9 днів.

Ми граємо на піаніно і чуємо звук за два тижні. Приблизно так працює зараз наша лабораторна система. Ситуація критична, і потрібно змінювати все. Змінювати так, як працює підприємство, тому що зараз керівники підприємств найбільш адекватні. Вище них вже фактично немає влади, яка може якось вплинути.

— Найбільше випадків зафіксовано у Києві. З чим це пов’язано? Яка зараз може бути реальна статистика з кількістю захворювань?

— По-перше, міністр майже нічим не керує, він керує своєю командою. На місцях в кожному місті є відділ охорони здоров’я, в областях – обласні. Далі є керівники конкретних підприємств, які думають про свою економічну вигоду та те, як вони будуть виглядати. Відповідно, вже близько місяця є такі непублічні розпорядження для лікарів — направляти на безкоштовні тести лише тих хворих, у яких є ознаки пневмонії та які стають важкими. Решта сидять вдома в ізоляції без такого тесту — вони не потрапляють у статистику. І те, як вони виконують цю ізоляцію — повністю на їхній совісті.

Офіційна статистика – це певний інструмент для президента, для депутатів. Однак для нас із вами – людей, які керують своїми підприємствами, командами та родинами – це вже не інструмент. Ми розуміємо, що все погано, і потрібно жити по-іншому.

Політична опозиція вже загнала владу в такий глухий кут, коли вона не може ввести локдаун, як це робиться в Європі, і не може казати, шо нема проблеми. Тому нам весь час приносять цей карантин вихідного дня.

— Чи буде все ж таки в Україні повний локдаун?

— Я думаю, що це рішення ухвалить безпосередньо президент Зеленський і це буде дуже несподівано. Поки є вказівка всім сказати, що його немає, щоб ніхто не міг підготуватися.

— Але як ви вважаєте, варіант такий розглядається?

— Я вважаю, що він завжди розглядається. Зараз працюючих медиків стає все менше. Хтось хворіє і помирає, хтось не витримує цього тиску і йде з цієї роботи. До того ж, сусідні країни починають полегшувати в’їзд та легалізацію українських медиків. Польща розглядає такий закон. Якщо ми не попіклуємося, щоб в лікарнях було достатньо надходжень, то в них просто все зникне.

Коли ми навесні готувалися, то нам казали про 13 тисяч ліжок, а зараз уже 28 тисяч заповнені. Ці ліжка, які додали – це місце, де людина може почекати, поки або вилікується дивом, або… Це ліжко без кисню, без кваліфікованих традицій лікування інфекційних хвороб. Це лікарі, які роблять все можливе, навчаючись на ходу. Вони все більше виснажені, тому що працювати в такому режимі, у захисному обладнанні, коли один за одним колеги вилітають і отримують якусь інвалідність чи проблеми суттєві зі здоров’ям — це процес на виснаження. Якщо ми будемо годувати рестораторів чи власників спортзалів, знищуючи як клас медичних працівників, то така нація не зможе довго існувати.

— Коли вже не буде вільних медиків та ліжок, не буде пізно вводити локдаун?

— Взагалі ідея локдауну – це не панацея, а спосіб обмежити надходження нових хворих. Ті, хто вже надійшов, будуть поступово виліковуватися, а нові не будуть інфікуватися через те, що менше будуть контактувати.

— У нас на той момент буде по 20 тисяч хворих щоденно?

— Так. Взагалі якщо подивитися на статистику, ми вже є другою країною світу за кількістю госпіталізованих осіб на 100 тисяч населення. Першою є Чехія, і вона вважається дуже сильно постраждалою країною. В нас зараз 72 людини на 100 тисяч госпіталізовані при тому, що в середньому в Європі це 37, а в США — 16.

Розумієте, наскільки в нас все перевищено? Тому логіки в тому, чому це треба ввести пізніше, просто немає. Є тільки політична логіка, яка поступово готує суспільство та вимірює реакцію.

— Карантин вихідного дня може змінити картину по захворюваності?

— Безумовно, це змінить ситуацію. Будь-яке обмеження ефективності поширення вірусу буде зменшувати цю криву. Однак скоріш за все, це не змінить все настільки радикально, як потрібно. Зараз треба розкласти по осі найбільш і найменш важливі для суспільства інститути. Важливими будуть, звичайно, громадський транспорт, банки, продуктові магазини, дитячі садочки та молодша школа. Решта просто підвищують якість життя.

У спортзалах суспільної важливості немає, у дискотеках теж – це розваги. Під час військового стану ними можна пожертвувати, або ми будемо жертвувати більш важливими речами. Школи пришвидшили вихід на канікули саме тому, що не закрили нічні клуби.

— Чи подіє на людей система штрафів та як треб діяти, щоби люди стали дотримуватися носіння маски?

— По-перше, потрібно розуміти, що караюча функція держави – це вже остання ланка. Це означає, що ми не спромоглися спочатку попрацювати над перенавчанням. Більшість людей, на жаль, живе ще у світі речей. Вони розуміють цеглу, коробку, стакан води, а вірусу не розуміють. Вони його не бачать, вони вважають, що це вигадка. Якщо вони побачать камери серця, які змінені запаленням назавжди, це буде для них зрозуміло. Якщо вони побачать легені, згустки крові на розтині, для них це буде картинкою аргументів. В місцях, де люди можуть зняти маску, має бути плакат того, чому її потрібно носити.

— На пачках цигарок малюють страшні речі, але люди продовжують палити і кажуть, що це їхній вибір. Чи не буде такого, що люди казатимуть, що це їхній вибір – ходити без маски?

— Мова йде про ту сліпоту, яка з’являється з часом. Ти коли бачиш на пачці цигарок ту картинку, ти вже звикаєш на неї дивитися. Якщо ти будеш бачити плакат у незвичному місці, то точно звернеш на нього увагу.

— На вулиці треба носити маску чи ні?

— Це залежить від намірів людини. Якщо людина хоче швидше перехворіти, то звичайно можна її не носити, сплачувати штрафи і хворіти. Якщо хоче бути здоровою, то маску треба носити всюди, крім дому, тому що зараз навіть ЦКЗ до цього дійшло. Мова йде не про те, зустрівся з людиною віч-на-віч у масці чи ні, а про кумулятивний набір. Людина буквально за день повинна набрати умовних 250 вірусних частинок. Ти їх можеш набирати по 10 у кожній місцевості. Вийшов із під’їзду – вдихнув повітря, яке хтось видихнув. Підійшов на перекур – вдихнув ще 80 часток. Звичайно, треба намагатися зменшити їхню кількість. Тому навіть не маску, а респіратор треба носити.

— Навіть на вулиці, де ви йдете один, треба носити маску?

— Якщо ви йдете десь у лісі, в полі, то можна без них. А якщо ви йдете вулицею, то може бути ситуація, коли немає вітру, і ви можете вдихнути чиєсь повітря. Може бути ситуація, коли вітер принесе це до вас від когось, хто йде за 3-4 метри від вас.

— Чи можемо ми якось тихо пройти коронавірус, не вводячи локдаун?

— Нас може пронести так, як колись Іран чи Білорусь, коли вони казали, що в них усе добре. А далі уже іноземці рахували їх загиблих за площею кладовищ, які додавалися із шаленою швидкістю. Вірус же не вірить у якісь дива, він конкретно або зупиняється за якимось бар’єром, або летить і поглинає усе більше і більше.

Мова повинна йти не про те, чи вміємо ми носити маски, а про те, скільки в нас є епідеміологів чи медичних розслідувачів у кожному регіоні. Якщо якась міська рада виносить безглузді рішення з дозволами на роботу закладів, вона має додавати сотні таких розслідувачів у своєму місті.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.