"Капітуляція". Америка і НАТО залишають Афганістан

Фото: Getty США і союзники залишають Афганістан

Афганці побоюються, що після виходу іноземного контингенту Талібан розв’яже громадянську війну.

 

США мають намір повністю вивести свої війська з Афганістану до річниці теракту, який стався в Нью-Йорку і Вашингтоні 11 вересня 2001 року, повідомив глава Білого дому Джо Байден. НАТО і Британія слідом за Америкою також вирішили вивести війська з Афганістану. Німеччина синхронізує свій вихід зі США.

 

Рішення Байдена викликало суперечливу реакцію як у світі, так і в самому Вашингтоні. Причому, ставлення до багаторічної війни розділило і республіканців, і демократів. Причини, за якими США увійшли в Афганістан, так і не були усунені за останні двадцять років, вказують експерти. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Афганістану приділялася занадто багато часу

 

Виведення з Афганістану решти американських військ почнеться 1 травня, повідомив президент США Джо Байден 14 квітня. Він зазначив, що таке рішення було прийнято після консультацій із союзниками і Кабулом.

 

Байден додав, що окремо проконсультувався з цього питання з колишнім президентом США Джорджем Бушем-молодшим, під час перебування на посаді глави держави якого стався теракт.

 

«Я прийшов до висновку про те, що пора завершити найдовшу війну в нашій історії і настав час американським військам повернутися додому», — сказав американський лідер у зверненні до нації, яке транслювалося в його акаунті у Twitter.

 

Американські війська перебували в Афганістані не для того, щоб об’єднати цю країну, свої завдання вони виконали, підкреслив Байден під час відвідування військових поховань на Арлінгтонському кладовищі.

 

«Ми вирушили до Афганістану з двох причин: покінчити з бен Ладеном, а також щоб [Афганістан] перестав бути притулком [для терористів]. З самого початку я ніколи не думав, що ми там, щоб якось об’єднати Афганістан», — заявив президент, зазначивши, що США досягли своїх цілей.

 

15 квітня держсекретар Ентоні Блінкен провів зустріч із президентом Афганістану Ашрафом Гані в Кабулі. Блінкен заявив, що США продовжать надавати підтримку Афганістану після виведення американських військ.

 

Афганське досьє. В армії Австралії бум самогубств

 

Байден, своєю чергою, попросив Росію, Китай, Індію, Пакистан і Туреччину підтримати Афганістан.

 

Після виведення військ з Афганістану Сполучені Штати мають намір зосередити свою увагу на тихоокеанському напрямку, заявили в Білому домі.

 

«Серйозні проблеми зараз виникають у західній частині Тихого океану, а Афганістану, дійсно, приділялося непропорційно багато часу, фокусу і уваги з боку керівництва», — підкреслили в адміністрації президента США.

 

У зв’язку з цим 16 квітня планується зустріч Байдена з прем’єр-міністром Японії Есіхіде Сугою. Сторони мають намір обговорити питання Тайваню, положення мусульман-уйгурів у Китаї і політику КНР відносно Гонконгу. Крім того, буде обговорюватися питання протидії впливу китайському Huawei.

 

Разом з Америкою НАТО почне виводити війська з Афганістану з 1 травня. Про це йдеться в заяві Північноатлантичного альянсу.

 

«Союзники вирішили, що ми почнемо виведення сил, що беруть участь у місії Рішуча підтримка, станом на 1 травня», — йдеться в заяві Північноатлантичного альянсу.

 

У НАТО попередили, що будь-яка атака з боку талібів під час виведення військ отримає «рішучу відповідь». «Виведення наших військ не означає припинення наших відносин з Афганістаном», — відзначили в Північноатлантичному альянсі.

 

Слідом міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер оголосила, що Бундесвер вийде з Афганістану у вересні.

 

«Ми завжди говорили, що заходимо разом і виходимо разом. Я виступаю за упорядковане виведення військ і очікую, що ми вирішимо це (в НАТО)», — сказала вона німецькому телеканалу ARD.

 

Як пише Times із посиланням на джерела, уряд Великої Британії вирішив вивести свій військовий контингент з Афганістану після заяви Байдена. Близько 750 британських військових залишать Афганістан, оскільки їм доведеться складно без підтримки США, зокрема, без американських військових баз та інфраструктури.

 

Військовий контингент США увійшов в Афганістан у 2001 році у відповідь на теракти 11 вересня 2001 року, коли бойовики захопили чотири пасажирські літаки.

 

Два з них протаранили вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Ще один літак був спрямований у будівлю Пентагону у Вашингтоні, четвертий літак впав у полі у штаті Пенсільванія.

 

Всього загинули 2977 осіб, відповідальність за атаку взяла терористична організація Аль-Каїда, яку підтримував Талібан, який керував у той час Афганістаном.

 

За час американської кампанії в Афганістані загинули більше двох тисяч військовослужбовців США. Поступове скорочення контингенту почалося в 2011 році і через три роки були виведені основні бойові сили, залишивши близько 13 тисяч військових. Всього за цей час там побувало 98 тисяч солдатів.

 

В Афганістані з невійськовою місією також розміщуються сили НАТО і союзників альянсу з 39 країн (всього близько 17 тисяч осіб), які навчають і консультують афганських військових. Війська союзників втратили близько 1,5 тисячі осіб. Фахівці НАТО залишать країну не раніше як 2024 року.

 

В кінці лютого 2020 року США і Талібан підписали мирну угоду. Договір передбачає повне виведення військ США і НАТО з Афганістану протягом 14 місяців. Крім того, членів Талібану повинні виключити з санкційних списків Вашингтона і ООН. США також зобов’язалися не втручатися у внутрішню політику країни.

 

Натомість таліби не повинні використовувати афганську територію для нападів. Кабул також зобов’язався звільнити п’ять тисяч і талібів в обмін на звільнення ісламістами однієї тисячі співробітників сил безпеки, утримуваних талібами. Про це докладно — в матеріалі Мир з Талібаном.

 

Після підписання договору зі США таліби перестали нападати на сили міжнародної коаліції, але продовжили збройну боротьбу проти мусульманського афганського уряду.

 

 

В Афганістані побоюються громадянської війни

 

Рішення Джо Байдена викликало суперечливу реакцію у Вашингтоні, повідомляє газета New York Times.

 

Причому, ставлення до нескінченної війни розділило і республіканців, і демократів. В обох партіях є прихильники якнайшвидшого виведення військ і ті, хто побоюється нової хвилі насильства і розгулу тероризму в Афганістані. Вони називають виведення військ капітуляцією Америки.

 

«США принесли дуже велику жертву заради стабільності в Афганістані, щоб можна було залишити безпечне майбутнє цієї країни без гарантій, що піддаються перевірці. Це підриває наші зобов’язання щодо афганського народу, особливо щодо афганських жінок», — говорить сенатор Жанна Шахін.

 

Washington Post додає, що особливо люто Байдена критикують все ж республіканці, які виступали проти виведення військ, навіть коли про це оголошував їх однопартієць Трамп.

 

Після стількох років кровопролиття США залишають Афганістан у вкрай нестабільному стані. Це лише посилює проблеми в усьому регіоні, додає видання.

 

У Сполучених Штатів є розбіжності у відносинах із сусіднім ядерним Пакистаном, який довгий час був їхнім союзником. Ще більш серйозні проблеми тривають з Іраном. Трамп розірвав з ним ядерну угоду, і країна знову може спрямуватися до розробки ядерної зброї.

 

У доповіді, складеній генеральним інспектором Америки щодо відновлення Афганістану (SIGAR), говориться, що Талібан практично не змінив свою тактику, не скоротив кількість насильницьких дій і не порвав зв’язків із терористичними угрупованнями, які пустили коріння в Афганістані і продовжують діяти на території цієї країни, вказує CNN.

 

У цій доповіді також міститься попередження про те, що без життєздатного мирного договору, об’єднаного з угодою про припинення вогню, буде мало стимулів для скорочення операцій, що проводяться терористичними організаціями в Афганістані.

 

«Це питання може стати ще більш гострим у той момент, коли Сполучені Штати вже не будуть присутні в країні», — наголошується в документі. Детально про такі загрози — в матеріалі Плацдарм терористів: Афганістан після відходу США.

 

Дізнавшись про перенесення дати виведення військ з 1 травня на 11 вересня, представники талібів заявили, що відмовляються брати участь у будь-яких міжнародних заходах, поки США не виконають початкові домовленості.

 

«Якщо угода буде порушена і іноземні війська не залишать нашу країну в зазначений термін, то проблеми, безумовно, посиляться, і ті, хто не виконав угоду, будуть притягнуті до відповідальності», — сказав офіційний представник Талібану Забіхула Мужахід.

 

Таліби погрожують зірвати вкрай важливу для США конференцію в Стамбулі, яка замислюється як нова віха в афганському врегулюванні.

 

«Поки всі іноземні сили не покинуть нашу батьківщину, ми не будемо брати участь у конференціях, мета яких — прийняти рішення щодо майбутнього Афганістану», — заявив представник катарського офісу Талібану Мохаммад Наїм.

 

Ця конференція вважається головним елементом нової афганської головоломки адміністрації Байдена. Центральне місце в ній повинна зайняти ООН на тлі відновлених зусиль з метою зрушити з мертвої точки мирні переговори і домогтися консенсусу серед регіональних держав, у кожної з яких в Афганістані є свої посередники.

 

Багато афганців всерйоз бояться початку громадянської війни в рамках вже існуючого конфлікту, який вважається одним з найкривавіших у світі.

 

«Мене найбільше турбує, що виведення військ обумовлено термінами, а не умовами. Таліби просто виждуть, коли [американці] підуть, після чого не будуть церемонитися», — побоюється афганський правозахисник.

 

Його думку поділяють багато, зазначає BBC News.

 

«Хотілося б, щоб президент Байден визначив умови виведення своїх військ, зокрема, нульове число вбивств з боку всіх задіяних сторін у період з травня по вересень», — говорить Орзалі Немат, глава Аналітичного центру афганської проблематики.

 

 

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.