Жінка, яка змінила світ. ЗМІ прощаються з Меркель

Світ прощається з Меркель

Німецькі вибори підвели риску під 16-річним правлінням Анґели Меркель, наслідки відходу якої на політичну пенсію торкнуться всього світу.

 

Анґела Меркель іде з великої політики, а проводжають її всім світом.

 

Меркель довго визначала обличчя не тільки Німеччини, а всього Євросоюзу. Тепер лідер пішов, і це може змінити багато розкладів на міжнародній арені.

 

 

Відповідальна за всю Європу — Washington Post

 

Американське видання пророкує Німеччині тижні напружених переговорів після перших за довгі роки виборів без Меркель. Результати виборів визначать політичне майбутнє не тільки для Берліна, а й для всієї Європи, якій після фактичного відходу Меркель на пенсію більше не доведеться розраховувати на її досвід. Коаліційні дискусії триватимуть на тлі проблемних викликів для Німеччини і ЄС, зокрема питання про врегулювання фінансової політики Євросоюзу після пандемії коронавірусу і координації позиції континенту щодо Росії та Китаю.

 

 

Далі без «Мадам Ні» — Die Zeit

 

82% французів довіряють Анґелі Меркель, з’ясував недавно дослідний центр Pew Research Center. Це дивовижно. Зрештою, довгий час Меркель вважали у Франції «Мадам Ні», яка захищала передусім перевищення німецького експорту над імпортом. У решті випадків її політичні успіхи, із французької точки зору, також є доволі неоднозначними: загадкова трансформація енергетики, ортодоксальна фінансова політика, мало уяви в зовнішній політиці. У ній взагалі не було сміливості, вона була дуже передбачуваною. Але Меркель принаймні внесла поправки в боргове питання. Європейський фонд реконструкції, який вона й Емманюель Макрон придумали торік, одностайно вважають у Парижі великим звершенням — і головною спадщиною Меркель.

 

У Франції особливо високо цінують особистість Меркель, а не її політику. Ні в одному з численних портретів, що з’явилися з нагоди її відходу, не згадується її квартира в Берлін-Мітте, де Меркель живе до сих пір. Канцлер, яка живе у квартирі і сама вихідними робить покупки, — це здається багатьом французам до деякої міри дивним і водночас таким, що зачаровує. Вони звикли до того, що їхні правителі поводяться інакше.

 

А ось у Росії кінець ери Меркель навряд чи кого-небудь особливо зачепить. У цій країні мало хто цікавиться іноземними політиками, за винятком, мабуть, американського президента, великого противника, якого звинувачують у всіх гріхах. Але якщо в останні роки тут і звертали увагу на якогось лідера іншої держави, окрім президента США, то це була Анґела Меркель.

 

«Тут є дві точки зору про канцлера Німеччини. Перша виходить із самої верхівки і виникла після російської анексії Криму в 2014 році. Російський президент був здивованим, що Європейський Союз зміг об’єднатися з метою ввести економічні санкції після атаки на Україну. Але що особливо обурило Володимира Путіна, так це те, що ці санкції організувала Меркель і вона згуртувала Європу в цьому питанні. З тих пір багато представників російської еліти вважають її противником», — вважає видання.

 

«Прихована образа виявлялася знову й знову, наприклад, під час кризи біженців 2015 року. Тоді державні ЗМІ із презирством розповідали про ставлення Меркель до сирійців-біженців. Німеччину представляли по телебаченню як країну, яку через помилки керівництва «наповнили біженці». Пізніше російські державні ЗМІ також із задоволенням натякали на її вразливість, особливо коли в 2019 році в Меркель траплялися напади тремтіння перед камерою.

 

Але насправді, якщо вірити інсайдерам, багато хто в адміністрації президента Росії відносяться до канцлера з повагою. Її позиція щодо кримської кризи була позицією гідного супротивника. Герхарда Шредера Путін давно привернув на свій бік, але не Меркель. Вона, мабуть, єдиний європейський політик, якого тут дійсно поважали. На мінських переговорах вона була прямолінійною та передбачуваною. Путін завжди знав, в якій позиції він знаходиться по відношенню до неї.

 

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.