Імунітет після коронавірусу - чи треба робити вакцину, якщо перехворів



Фото: pixabay.com

Постінфекційний імунітет набагато сильніший за той, який людина отримує після вакцинації, і тримається більше року. Робити щеплення в першу чергу потрібно тим, хто ще не перехворів на коронавірус. Таким чином можна швидше досягти колективного імунітету. Про це в інтерв’ю «Апострофу» розповіла головний спеціаліст МОЗ з епідеміології, доктор медичних наук, епідеміолог НАТАЛІЯ ВИНОГРАД.

— Як ви оцінюєте процес вакцинації в Україні?

— Як і більшість країн, ми відчули на собі брак достатньої кількості вакцин. Але ми все ж таки потрапили в ту категорію країн, які їх отримали. Так, відбувалися затримки та перебої, але це ж цілий процес.

У нас у державі часто трапляється, коли довкола якоїсь проблеми починаються незрозумілі розмови та здогадки. Будь-які процеси є складними, лікувати одного пацієнта складно, а тут треба захистити цілу державу.

На жаль, ми не належимо до надзвичайно розвинутих країн, але ми входимо у коло цивілізованих держав, які думають про свій народ. І ми нормально зайшли в процес вакцинації. Мені не вперше доводилося працювати в системі реагування на подібні позаштатні ситуації, і відповідально можу сказати, що кожного разу ми адекватно закривали попередні ситуації — так само буде й цього разу.

Ми зробили максимум із того, що було можливо. Ми робили помилки, які робили будь-які країни світу, коли вперше зіткнулися з такою новою незрозумілою проблемою. За цей період ми відпрацювали так, як і інші держави, тобто на максимумі наших можливостей.

Хочу відзначити відповідальність людей та медиків. Ця біда знову консолідувала весь народ: нам вдалося відшліфувати логістику, розставлення сил та засобів, ми багато чого навчилися. Не секрет, що наша система надання медичної допомоги була заслабкою, особливо по інфекційному напрямку. Це просто диво, що подекуди збереглися інфекційні ліжка в районах. Але все ж тихо, мирно, без стукоту касками на площі, ми йшли і спасали людські життя.

Люди надзвичайно відгукнулися на першій хвилі. Усі мобілізувалися, дуже адекватно відреагували на перший карантин. І це врятувало, адже дало час на оптимізацію системи надання медичної допомоги. За цей рік, звісно, не можу сказати, що ми стали дуже забезпеченими, але навчилися.

Так, багато чого не вдалося, бо немає санепідемслужби — вона просто знищена, і її необхідно створювати з нуля. Цим би зайнятися вже зараз, але з того, як розвертаються події, швидше за все, цього не буде.

— Невже ця пандемія не показала, що санепідемслужба необхідна?

— Ліквідовували службу, яка ходила й лише збирала побори з бізнесу. Можливо, так і треба було — я не фахівець у державному управлінні. Але як епідеміолог я можу сказати, що не існує жодної держави, де немає системи протиепідемічного захисту. Це досить вагома система, як поліція чи армія. У кожного своя відповідальність і є дуже реальна загроза.

— І створення нової санепідемслужби не буде?

— Якщо буде ухвалений законопроект № 4142 «Про систему громадського здоров’я», то це не буде службою. Ми просто не зможемо мобілізувати себе.

Подивіться, яка система в Китаї. Там на кожні 20 тисяч людей один епідеміолог, а коли в них «ухань» почалася, вони туди таку армію фахівців завезли, що там був один епідеміолог на півтори тисячі населення. І вони показали, що тільки при такому співвідношенні можливо локалізувати та ліквідувати проблему, не допустивши поширення по всій країні.

Сьогодні є низка держав, які показують свої системи захисту від біологічних загроз, де вдалося стримати масштабне ураження населення та уникнути великої кількості смертей. І ми тільки із сумом можемо спостерігати за тим, як функціонує система, яка була в нас, і себе дуже добре показувала всі роки.

Відносно вакцинації, нічого такого не сталося, чого б не було в інших державах. У нас ті самі проблеми. І все ж можу сказати, що зараз питання вакцинації вже не стоїть так гостро, тому що за цей рік у нас перехворіла велика кількість населення. У людей виробився постінфекційний імунітет, і вони захищені навіть без вакцин. Подивіться, як швидко зійшла в нас третя хвиля пандемії.

Тисячі років так зупинялися епідемії, які косили та винищували людей. Але врешті якась частина населення за рахунок природного імунітету залишалася. Якщо дивитися на ковід, то ми вже сьогодні перейшли ту критичну межу, коли ми були геть не захищені.

— Колективний імунітет усе ж допомагає?

— Так, а коли ще й вакцинованих додамо, то нам уже не так багато вакцини потрібно.

Кажуть, що треба колоти й тих, хто перехворів… Я прихильниця доказової медицини, це ж нова інфекція, нова вакцина, ми не маємо доказової бази про те, треба колоти, чи ні. Ніхто на сьогодні не має відповіді.

Якщо немає куди подіти вакцину, то можна вколоти. Але ж краще захистити тих, хто не хворів та додати їх до категорії захищених.

— Так ніхто ж не знає, скільки тримається природній імунітет. Люди ж хочуть підстрахувати себе.

— Вже є дані про те, що імунітет тримається більше року. І можу сказати, що це стосується будь-якої інфекції, не лише ковіду. Природній імунітет завжди набагато ефективніший за штучний. Вакцина — це вакцина. А збудник переформатовує гуморальну імунну відповідь та клітинну, і впливає на специфічний блок імунітету — це дуже важливо при вірусній інфекції. Тому люди краще захищені після хвороби.

Крім того, у коронавірусу багато мутацій, а вакцина вироблялася лише для одного виду. Наскільки вона буде захищати організм від інших штамів — достеменно невідомо. А коли вже випрацьовується комплексний імунітет, тоді весь організм перебудовується на захист від інфекції. Тому постінфекційний імунітет набагато ефективніший після будь-яких захворювань.

— А чи в багатьох людей формується цей імунітет, тому що є такі, хто хворіє і вдруге, і втретє?

— Таке завжди трапляється в період пандемії. Є певна частка людей з прихованими проблемами організму, які раніше не проявлялися. Це генетика та неспроможність формувати адекватну імунну відповідь. Ми маємо справу з вірусом, від якого краще захищає клітинний імунітет, а не гуморальний. Хоча точніше буде сказати, що найкраще вони захищають у комплексі.

Та є люди, у яких є спадковий чи набутий імунодефіцит. Однозначно, що там не буде адекватної імунної відповіді не тільки на ковід, а й на інші захворювання.

Повторне захворювання загалом проходить набагато легше за попереднє, та є виключення. Є такий імунопатологічний феномен, як антитілозалежне посилення інфекційного процесу — там буде тяжкий перебіг повторного захворювання. Дуже багато залежить і від того, скільки збудника вірусу отримала людина під час контакту. І якщо це велика концентрація, то не кожен імунітет впорається.

— Тобто ви за те, що вакцинувати треба саме тих, хто не хворів на ковід?

— Це зрозуміло. У нас є пріоритетні групи вакцинації. Це ті люди, які знаходяться під дуже високим ризиком зараження. У нас є національний план вакцинації, який впроваджений на місцях і ми йому слідуємо.

— Щодо плану вакцинації — зараз у нас йде третій етап, який мав би стартувати в липні, але ми і близько не маємо тієї кількості вакцинованих осіб, яка заявлена у плані. Невже так багато людей відмовляються від вакцинації?

— Ні, просто прийшла нормальна кількість вакцин і ми тепер спроможні йти по плану швидше. Тобто вакцин має вистачити як на групи людей із першої та другої категорії, так і на третю.

На початку ми бачили затримку із поставками, з тією ж індійською вакциною, з китайською. Але зараз пішло дуже багато вакцин, різнопланових і ефективних, тому є можливість моделювати дорожню карту. Наприклад, педагоги мали щепитися з вересня, але ми можемо це зробити вже зараз.

— А як скоро всі бажаючі зможуть отримати вакцину, адже не пріоритетна категорія за планом іде аж із листопада?

— Однозначно це буде швидше. Уже можна реєструватися через «Дію». Будуть додаткові тури та можливості, наприклад, щеплення вихідного дня, прийде запрошення й можна буде щепитися. І це дуже важливо, тому що молодь у нас наймобільніша. Молодь хотіла б влітку мати змогу кудись поїхати, а для цього необхідно мати сертифікат, який уже теж робиться. І він вже майже готовий — тільки з ЄС треба узгодити, щоб були подібні документи.

— Щодо сертифікатів є побоювання, що деякі вакцини, які є в Україні, поки не визнані у ВООЗ. І це не дасть можливості для подорожей Європою.

— Всі вакцини, які поки не визнані і є в Україні, уже знаходяться на перекваліфікації у ВООЗ. Просто це довга процедура. Та ми сподіваємося, що ВООЗ якомога швидше надасть усі документи.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.